Справа № 758/9149/13-ц
Категорія
28 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря Шабатин Н.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян Айкуі Арамівни, про скасування постанови, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - скаржник) звернулася до суду з скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Манасерян Айкуі Арамівни (надалі за текстом - ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві), про скасування постанови.
Скаргу обґрунтовувала тим, що 24.01.2015 р. скаржник отримав поштовим відправленням постанову про арешт майна та заборону його відчуження від 13.01.2015 р., винесену державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про стягнення з скаржника на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» боргу в сумі 3 441 грн. Зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна та заборону його відчуження вчасно не направлялись, про виконавче провадження не знала. Оскільки оспорювана постанова направлялась звичайним листом, а не рекомендованим, в справі відсутні відомості про її отримання. Постанова є необґрунтованою, не законною, висновки не відповідають фактичним обставинам. У зв'язку з порушеним правом, скаржник звернулась до суду з даною скаргою.
Представник скаржника до початку судового засідання подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі, просив суд її задовольнити (а.с. 17-18).
Державний виконавець ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явилася (а.с. 16) до початку судового засідання, надала до суду належним чином завірену копію виконавчого провадження (а.с. 22-49).
Керуючись ст. ст. 169, 386 ЦПК України, суд вважає можливим слухати справу в судовому засіданні у відсутність заявника та державного виконавця, на підставі наявних доказів, а відтак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Судом було досліджено належним чином завірену копію виконавчого провадження та встановлено, що 10.12.2014 р. Подільським районний судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з скаржника на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» боргу в сумі 3 441 грн. (а.с. 26-28).
06.01.2015 р. до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві звернувся з завою ПАТ «Брокбізнесбанк» про відкриття виконавчого провадження (а.с. 23-25).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
13.01.2015 р. державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Манасерян А.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 10.12.2014 р. виданого Подільським районний судом м. Києва (а.с. 30).
Цього ж дня, 13.01.2015 р. державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Манасерян А.А. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 35).
Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
13.01.2015 р. державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Манасерян А.А. на адресу скаржника було направлено лист з пропозицією виконати рішення суду добровільно разом із постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 29).
13.01.2015 р. державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Манасерян А.А. на адресу скаржника було направлено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 34).
Факт відправлення вищезазначеного листа з постановою про відкриття виконавчого провадження підтверджується списком рекомендованих відправлень (а.с. 31-33).
Актом державного виконавця від 13.02.2015 р. встановлено, що виходом державного виконавця за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1, майна належного на праві власності боржнику не виявлено (а.с. 47).
27.02.2015 р. державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Манасерян А.А. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Також, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень.
Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 30 даного закону державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме закінчення виконавчого провадження - згідно із ст. 49 цього Закону.
Стаття 4 ЗУ «Про державну виконавчу службу» визначає, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги скарги про визнання дій протиправними та щодо скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задоволенню не підлягають, оскільки відкриваючи виконавче провадження та при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державний виконавець діяв в межах закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що вимоги скарги не знайшли своє доведення, а відтак, не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19, ст. 22 Конституції України, ст. ст. 1-2, 5-6, 11, 25, 30, 49, 50 Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383-384, 386-387, 293 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян Айкуі Арамівни, про скасування постанови - залишити без задоволення;
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. В. Гребенюк