Справа № 758/5231/15-ц
15 травня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н. М. , розглянувши заяву ОСОБА_1, інтереси якої представлені ОСОБА_2, про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1, інтереси якої представлені ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -
До Подільського районного суду м.Києва надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 98 000,0 грн.
Ухвалою від 15.05.2015 р. відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій той просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 в Подільському районі м.Києва, що належить відповідачу на праві приватної власності. Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову тим, що 01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір позики на суму в розмірі 98 000,0 грн. з терміном повернення до 01.03.2014 р. Але відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і у позивача є всі підстави вважати, що відповідач розпорядиться своїм майно. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позов може зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого не будуть захищені законні права позивача.
Вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.с.151 ч.3, 153 ч.1ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження без повідомлення відповідача та осіб, які беруть участь у справі, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з наданої копії свідоцтва НОМЕР_2 від 04.07.2008 р., виданого головним управління житлового забезпечення виконкому Київської міської ради (Київської міської держадміністрації та зареєстрованого в БТІ м.Києва 14.07.2008 р. в реєстровій книзі № 553-111 за реєстром № 45435, відповідач ОСОБА_3 є власником 1-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Між тим, даних про те, що вказана квартира на теперішній час, після спливу майже 7 років після видачі свідоцтва, належить відповідачеві не надано.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно ст.152 ч.3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу повернення боргу за договором позики, позивачем заявлені вимоги про стягнення суми у великому розмірі,тому слід прийняти заходи забезпечення позову по справі, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не надано документів про належність відповідачеві конкретного майна саме на теперішній час, а з матеріалів справи вбачається, що відповідач є людиною середнього віку, можливо має дохід та грошові кошти, тому вважаю за доцільне обрати видом забезпечення позову - арешт на рухоме та нерухоме майно і грошові кошти, що належать відповідачеві, з направленням ухвали до виконання органу ДВС. При цьому, позов має бути забезпеченим лише в межах суми можливого стягнення, тобто 99 101,8 грн. (сума боргу в розмірі 98 000,0 грн. та судовий збір у розмірі 1191,8 грн.,).
В зв'язку з чим, заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Відповіднодо ст.153 ч.9 ЦПК України ухвала про накладення арешту підлягає негайному виконанню.
На підставівищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153, 208-210, 293 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1, інтереси якої представлені ОСОБА_2, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, інтереси якої представлені ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в межах суми стягнення в розмірі 99 101,8 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сто одна грн. 80 коп.).
Копію ухвали для виконання надіслати до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві.
Копію ухвали направити для відома позивачу.
Копію ухвали після її виконання направити відповідачу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняєїї виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяН. М. Ларіонова