Рішення від 28.01.2011 по справі 2-1/11

Справа № 2-1/11

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1; І.А.

при секретарі Діхтяренко І.Г., Харіновій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-тя особа: Смілянський відділок ЧООБТІ, про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

Відповідно до рішення Смілянського міського суду від 5 лютого 2003 року в порядку спадкування за законом за всіма відповідачками по даній справі визнано право власності на 1/2 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла із стягненням з них на корись позивачів грошової компенсації за їх частки в спадковому майні в сумі по 1190 грн. кожному.

За договором дарування від 20 серпня 2003 року, посвідченим за реєстром № 3882 приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належну їм на праві спільної часткової власності 1/3 частину вказаного будинку подарували ОСОБА_4

Рішенням судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 26 травня 2010 року за кожною з сторін по даній справі в порядку спадкування було визнано право власності на 1/10 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла, а також в натурі виділено позивачам 3/10 частини будинковолодіння, а - відповідачам 1/5 частину вказаного будинковолодіння.

Позивач та його представник, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, просять визнати договір дарування1/3 частини будинку недійсним, так як він є нікчемним, оскільки на даний час відповідачкам не належить 1/2 частина спірного будинку, в зв'язку з чим зобов'язати Смілянський відділок ЧООБТІ скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла за ОСОБА_4, що була проведена відповідно до оспорюваного договору та рішення суду від 5 лютого 2003 року. Також просили стягнути судові витрати по справі.

На підтримку своїх вимог позивач та представник позивача посилались також на те, що необхідно провести скасування державної реєстрації права власності за спірним договором, так як відповідачки до цього часу на нього посилаються, чим вводять в оману різні установи, що пов'язані з розглядом їх спорів.

Відповідачки позов не визнали повністю, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Черкаської області були грубо порушені їх права, так як при його винесенні не було враховано, що спірний будинок будувався ОСОБА_4 та її померлим чоловіком, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народилися та зареєстровані в ньому, на даний час вони не мають доступу до своєї частини будинку, а також відсутня згода Смілянської міської ради на переобладнання будинку, що позбавляє їх можливості обладнати вихід до частини будинку, що їм виділена в користування за вказаним рішенням.

Представник Смілянського відділку ЧООБТІ в судовому засіданні пояснила, що реєстрація права власності за договором дарування була проведена на законних підставах. В разі винесення судом рішення про її скасування воно буде виконане. За рішенням апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже провели реєстрацію кожним свого права на 1/10 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла.

Заслухавши сторони, представника позивачки та 3-ої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на норми ст. ст. 228, 230 ЦК України про те, що при укладенні договору дарування сторони приховали факт наявності спору з приводу майна, яке є предметом договору, а також він був вчинений з метою позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права на належні їм частини спадкового майна після смерті батька. Оскільки спірний договір посвідчувався нотаріально та позивачі за даною справою не були його сторонами, приватним нотаріусом були дотримані всі вимоги, передбачені законом для його укладення. Про це свідчить і рішення Смілянського міського суду від 5 лютого 2003 року, за яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали у власності відповідні частини будинку та могли ними розпорядитися на власний розсуд. При цьому жодна з сторін не вводила в оману іншу з приводу дійсності намірів та їх волевиявлення. Також не були порушені і права ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як третіх осіб, оскільки за вказаним рішенням суду, що пройшло всі судові інстанції та було залишено ними в законній силі, їм частина будинку в натурі виділена не була і вони повинні були отримати лише грошову компенсацію за неї.

Разом з тим відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах. встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Рішення суду від 5 лютого 2003 року, що вказане як підстава права власності дарителів на майно, що відчужується, на момент звернення позивачів з даним позовом було скасоване та по цьому спору судовою колегією у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області 26 травня 2010 року винесено рішення, за яким за кожним зі спадкоємців визнано право власності на відповідну частину спадкового майна з виділенням її в натурі як спільна власність окремо позивачам та відповідачам по даній справі.

Таким чином на даний час підстава наявності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/3 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла, згідно якої вони здійснили дарування свого майна відсутня, а нове право власності кожної з них та ОСОБА_4 на 1/10 частину вказаного будинку повинно бути ними зареєстровано у встановленому законом порядку на підставі зазначеного вище рішення апеляційного суду Черкаської області. В зв'язку з цим на даний час наявність договору дарування 1/3 частини будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла порушує права на майно 3-х осіб, якими є позивачі по даній справі, а також він не відповідає вимогам закону, а тому його необхідно визнати недійсним та провести скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину вказаного будинку, з врахуванням також наявності неприязнених відносин між сторонами та розгляду судом їх спору з приводу спадкування майже на протязі 10 років.

Що стосується вимоги про скасування державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла, то вона задоволенню не підлягає, оскільки таке право не реєструвалось, позивачами підстав цієї вимоги не зазначено, як і норм закону, відповідно до яких це повинно бути проведено. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проведено реєстрацію їх права на 1/10 частину вказаного будинку після рішення апеляційного суду, а також згідно цього рішення буде проведено реєстрацію права власності на відповідні частини будинку і за відповідачами, а тому на даний час права позивачів ніяким чином не порушені, з врахуванням їх же пояснень, що вони фактично користуються, виділеними їм зазначеним рішенням приміщеннями.

В зв'язку з задоволенням позову з відповідачів підлягають стягненню витрати по справі на користь ОСОБА_3

На підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Визнати недійсним договір дарування 1/3 частин будинковолодіння № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, посвідчений 20 серпня 2003 року приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу за реєстром № 3882.

Зобов'язати Смілянський відділок ЧООБТІ скасувати державну реєстрацію права власності на 1/3 частину будинку № 34 по вул. Кіровоградській в м. Сміла за ОСОБА_4, що проведена на підставі вказаного договору дарування від 20 серпня 2003 року.

Решту позовних залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 витрати по справі у вигляді судового збору в сумі по 33,58 грн. з кожної та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 10 грн. з кожної.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: І. А. Зайончковська