ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа 274/81/15-к
провадження: 1-в/0274/115/15
м. Бердичів
15.05.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника Бердичівського ВКВІ ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева провадження за поданням Бердичівського ВКВІ УДПтС України в Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., українця, уродженця м.Корець Рівненська область, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
Засудженого: 25.02.2014 року Корецьким районним судом Рівненської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 104,75,76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік ,-
ОСОБА_5 засуджений Корецьким районним судом Рівненської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 104,75,76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік, з зобов'язанням не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти про зміну місця проживання, місце роботи, періодично з"являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
В поданні Бердичівського ВКВІ ставиться питання про скасування звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_5 , оскільки протягом іспитового строку він показав себе з негативної сторони, неодноразово порушував обов'язки покладені на нього судом. Так, 27.05.2014 року засуджений не з'явився для реєстрації до Бердичівського ВКВІ без поважних причин, за що, 28.05.2014 року йому було винесено перше офіційне застереження у вигляді письмового попередження та, повторно, роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням. Не зважаючи на проведену роботу, засуджений не з'явився для реєстрації до Бердичівського ВКВІ 17.06.2014 року, без поважних причин, за що, 24.06.2014 року йому було винесено друге офіційне застереження у вигляді письмового попередження. Також ОСОБА_5 не з'являвся для реєстрації до Бердичівського ВКВІ 05.08.2014 року та 09.09.2014 року за що, відповідно, 12.08.2014 року та 10.09.2014 року йому були винесені офіційні застереження у вигляді письмових попереджень. Не бажаючи ставати на шлях виправлення, ігноруючи обов'язки, покладені на нього судом, засуджений ОСОБА_5 продовжував не з'являтися для реєстрації до Бердичівського ВКВІ:11.11.2014 року, 18.11.2014 року, 25.11.2014 року, 02.12.2014 року, 09.12.2014 року, 16.12.2014 року та 23.12.2014 року. Під час телефонних розмов, останній зазначав, що перебуває на заробітках в м. Києві, при цьому зобов'язувався з'явитися до підрозділу інспекції через кілька днів (після телефонної розмови), однак, так і не з'являвся. У телефонних розмовах із працівниками Бердичівського ВКВІ повідомляв про те, що він направляється із м. Києва до м. Бердичева та зобов'язався у цей день з'явитися до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції, однак також не з"явився. Вказана поведінка свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 не лише не з'являвся для реєстрації до Бердичівського ВКВІ, але й змінював місце проживання, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, чим порушив вимоги п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Представник Бердичівської ВКВІ підтримав подання щодо ОСОБА_5 з підстав викладених в ньому. Охарактерезував останнього з негативної строни. Показав, що до ВКВІ ОСОБА_5 з"явився лише 20.04.2015 року, після закінчення іспитового строку.
Засуджений ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно був засуджений судом до покарання з призначенням іспитового строку. Не заперечив, що не з"являвся на реєстрацію до ВКВІ, на що були причини, здебільшого не міг з"явитися в зв"язку із роботою. В подальшому, в жовтні 2014 року поїхав на заробітки у м.Київ, де працював неофіційно. Про те, що поїде у Київ говорив працівникам ВКВІ, коли приходив на реєстрацію. Будучи у м.Києві, роботодавець забрав у нього паспорт та не давав заробітну плату, тому він не міг приїхати в м.Бердичів на реєстрацію. Наміру ухилитися від відбування покарання він не мав.
Прокурор вважає, що подання Бердичівського ВКВІ не підлягає задовленню, враховуючи вік засудженого, який на час скоєння злочину був неповнолітнім та його пояснення в судовому засіданні.
Вислухавши пояснення представника ВКВІ, засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов”язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально- виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконання обов”язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов”язків, які були покладені на нього судом.
Враховуючи, що хоча й ОСОБА_5 неодноразово порушував встановлений судом обов'язок щодо явки на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, однак згідно його пояснень щодо причин неявки на реєстрацію, суд не може вважати поведінку засудженого як таку, що свідчить про його не бажання стати шлях виправлення.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Керуючись ст. ст. 537, 539, 369, 372 КПК України, ст. 78 ч. 2 КК України, суд,-
В задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановленого вироком Корецького районного суду Рівненської області від 25.02.2014 року засудженому ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий: