"13" травня 2015 р. Справа № 922/2818/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників:
ДВС - не з'явився;
позивача - не з'явився;
відповідача - Захаров О.С. (довіреність б/н від 03.12.2014 року);
третьої особи - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№2634Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31 березня 2015 року у справі №922/2818/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський", с. Колонтаїв, Харківська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Сінтал Агро Трейд", смт. Золочів, Харківська область,
про звернення стягнення на предмет застави
за участю ДВС України,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 березня 2015 року у справі №922/2818/14 (суддя Денисюк Т.С.) в задоволенні скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено.
Відповідач з оскаржуваною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з неповним з'ясуванням обставин справи. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31 березня 2015 року у справі №922/2818/14, та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу СВК "Колонтаївський" та визнати постанову про відкриття виконавчого провадження №45556301 від 21.11.2014 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 року та постанову про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 року в рамках виконавчого провадження №45556301 неправомірними та зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України Рагімову Асю Назимівну усунути порушення, а саме: закінчити виконавче провадження №45556301 на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 13.05.2015 року.
Представники позивача, третьої особи та ДВС в судове засідання не зявились, про причини неявки не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 вересня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" було задоволено повністю. Звернено стягнення на предмет застави за Договором застави № 10-96 від 25 травня 2012 року, а саме зерносушарку SUKUP TE2011, інвентарний номер: 15, 2010 року виготовлення, розташовану за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Колонтаїв, вул. Леніна, 95, що належить СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ КООПЕРАТИВУ "КОЛОНТАЇВСЬКИЙ", шляхом продажу предмета застави на публічних торгах із встановленням початкової ціни реалізації у розмірі 439148,00 грн. (чотириста тридцять дев'ять тисяч сто сорок вісім гривень 00 копійок), для задоволення вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" за кредитним договором № 04-598 від 24 лютого 2011 р., які станом на 26.06.2014 року (включно) у загальному розмірі складають 90163812,85 гривень (дев'яносто мільйонів сто шістдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 85 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 55135141,67 грн. (п'ятдесят п'ять мільйонів сто тридцять п'ять тисяч сто сорок одна гривня 67 копійок); заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 26.06.2014 року (включно) в розмірі 20345055,67 грн. (двадцять мільйонів триста сорок п'ять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 67 копійок); заборгованість за непогашеною комісією станом на 26.06.2014 року (включно) в розмірі 5095493,37 грн. (п'ять мільйонів дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 37 копійок); пеня за період з 27.07.2013 р. по 26.06.2014 р. (включно), нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 9588122,14 грн. (дев'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч сто двадцять дві гривні 14 копійок); стягнуто з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ "КОЛОНТАЇВСЬКИЙ" на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" 8782,96 грн. судового збору.
10 жовтня 2014 року на виконання вказаного рішення господарського суду Харківської області було видано відповідні накази.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.11.2014 року було відкрито виконавче провадження на підставі наказу №922/2818/14, виданого господарським судом Харківської області 10.10.2014 року.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.01.2015 року було накладено арешт на зерносушарку SUKUP TE2011, інвентарний номер: 15, 2010 року виготовлення, розташовану за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Колонтаїв, вул. Леніна, 95, що належить СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ КООПЕРАТИВУ "КОЛОНТАЇВСЬКИЙ". Заборонено здійснювати відчуження вищевказаного майна, яке належить боржнику, лише в межах суми боргу.
05 лютого 2015 року представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій скаржник просив суд визнати постанову про відкриття виконавчого провадження №45556301 від 21.11.2014 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 року та постанову про стягнення виконавчого збору від 13.01.2015 року в рамках виконавчого провадження №45556301, винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою Асею Назимівною, неправомірними; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України Рагімову Асю Назимівну усунути порушення, а саме: закінчити виконавче провадження №45556301 на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження".
В обґрунтування вказаної заяви, представник відповідача посилається на те, що виконавчий документ пред'явлений з порушенням ч. 1 ст. 20 та ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. не дотримано правил підвідомчості.
Також вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2015 року винесена з порушенням, оскільки сума заборгованості, на думку скаржника (боржника) інша, ніж вказана у виконавчому документі: тобто не 90163812,85 грн., а 439148,00 грн. (початкова вартість заставного майна).
Крім того, заявник зазначає, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору теж винесено неправомірно, а саме, не вірно відраховані 10% від суми боргу.
Відмовляючи в задоволенні скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, місцевий господарський суд виходив з того, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Так, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадженні ВП №45556301 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №922/2818/14 виданого 10.10.2014 року про зверненні стягнення на предмет застави шляхом продажу його на прилюдних торгах встановленням початкової вартості реалізації у розмірі 439148,00 грн. для задоволення вимог стягувача за договором кредиту у сумі 90163812,85 грн.
Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Згідно п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частин і першій ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
За таких обставин, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 13.01.2015 року винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 9016381,28 грн.
Втім, в даному випадку, предмет застави, на який необхідно звернути стягнення, не підлягає передачі стягувачеві. Він має бути реалізований на прилюдних торгах, а кошти, виручені від його реалізації мають бути спрямовані на задоволення вимог стягувача, розмір яких складає 90163812,85 грн.
Зазначена у наказі господарського суду Харківської області початкова вартість предмета застави для подальшої реалізації у розмірі 439148,00 грн. не є остаточною, за яку фактично буде реалізовано майно, на яке звернуто стягнення. Визначення вартості майна боржника буде проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Згідно частини 5 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувача у повному обсязі, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми, а тому виконавчий збір буде фактично стягнутий з боржника після здійснення реалізації предмета застави та у розмірі, розрахованому виходячи із суми, отриманої від реалізації цього майна.
Отже, із наведеного вбачається, що після реалізації майна виконавчий збір буде фактично стягнуто з боржника у розмірі 10 відсотків від вартості реалізованого майна.
Відносно винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, колегія суддів зазначає, що в ході здійснення виконавчих дій, 13.01.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про арешт майна боржника згідно виконавчого документа у межах суми боргу, а саме: 90163812,85 грн.
Відповідно до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Таким чином, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали додержані норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 31 березня 2015 року у справі №922/2818/14 відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 31 березня 2015 року у справі №922/2818/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 15.05.2015 року.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.