Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"12" травня 2015 року Справа № 927/370/15
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів,
вул. Любченко, 19, м. Чернігів, 14000
про визнання недійсним договору
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: участі не взяв
від відповідача: Голован О.Г. - юрисконсульт, довіреність № 773 від 20.03.2015, Вторих А.В. - юрисконсульт, довіреність № 7 від 05.01.2015
Позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів про визнання недійсним додаткового договору.
В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що між Міністерством оборони України, в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України та приватним підприємцем ОСОБА_1 12.06.2002 було укладено Договір оренди № 101/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Прилуцькому гарнізоні за адресою: м. Прилуки, військове містечко № 12.
01.01.2007 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 15, яким були внесені зміни до вищевказаного Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002, а саме п.10.1 цього Договору викладено у такій редакції: цей Договір діє з 01.01.2007 по 12.06.2012.
Позивач вважає, що цей додатковий договір № 15 від 01.01.2007 до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 слід визнати недійсним, оскільки даний договір суперечить закону у зв'язку з тим, що він підписаний особою, яка не мала права його підписувати, так як відповідно до Листа начальника КЕВ м. Чернігів за № 303/1/6/224 від 25.05.2007, який є невід'ємною частиною договору вказано, що Міністерство оборони України, в особі начальника головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, надає дозвіл начальнику КЕВ м. Чернігів підписувати тільки ті Договори, які є нотаріально посвідченими. Так як оспорюваний додатковий договір не є нотаріально посвідченим, то повноважень у представника КЕВ на його підписання не було.
Також, вказує позивач, не було дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення, зокрема ст.ст. 793, 794, 640 ЦК України.
Позивач, зокрема, просить суд: визнати недійсним додатковий договір №15 від 01.01.2007 до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 нерухомого військового майна, розташованого в Прилуцькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів та Приватним підприємцем ОСОБА_1.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 42) проти позову заперечує, вважаючи, що висновки позивача не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, вказує на те, що основний Договір оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 було укладено у 2002 році і, на той час, діючим законодавством України не було передбачено обов'язку нотаріального посвідчення цих договорів. Цей Договір діяв відповідно без нотаріального посвідчення до закінчення строку його дії - 12.06.2012, а надалі припинив свою дію й не був продовжений.
Оспорюваним позивачем додатковим договором № 15 від 01.01.2007, зазначає відповідач, було зменшено лише розмір орендної плати, за відповідною згодою орендаря, а всі інші пункти Договору, включаючи і строк дії Договору, залишилися без змін.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що господарським судом Чернігівської області від 03.09.2013 було винесено рішення у справі № 927/749/13 про повернення ФОП ОСОБА_1 орендованого нерухомого майна, яке на даний час виконано.
Відповідач просить суд відмовити позивачу у позові в повному обсязі.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Від позивача електронною поштою надійшли письмові заперечення проти доводів відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву (а.с. 62).
Крім того, від позивача електронною поштою надійшло клопотання (а.с. 67), в якому він просить суд призначити розгляд справи на іншу дату або об'явити перерву в судовому засіданні.
Розглянувши клопотання, суд його відхилив.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між Міністерством оборони України в особі Головного КЕУ МО України (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 нерухомого військового майна, розташованого в Прилуцькому гарнізоні за адресою: м. Прилуки, військове містечко № 12 (а.с. 18-22).
Відповідно до п. 1.1 цього Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно частини нежитлового приміщення № 185 в/м № 12 в м. Прилуки загальною площею 313,56 кв.м., що знаходиться на балансі Лубенської КЕЧ району, вартість якої визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 21809,00 грн.
Пунктами 2.1.,2.2. Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
06.06.2002 між Лубенською КЕЧ району та ПП ОСОБА_1 був підписаний акт прийому передачі нежитлового приміщення буд. № 185, в/м № 12, м. Прилуки в оренду, згідно якого Лубенською КЕЧ району було передано, а ПП ОСОБА_1 прийнято в оренду нежитлове приміщення АДРЕСА_2, площею 313,56 кв.м., вартістю 21809,00 грн. Акт затверджений начальником КЕУ ПОК 10.06.2002 (а.с. 27).
Згідно п. 2.3. Договору, назване в п. 1.1. нерухоме майно Орендодавець передає Орендарю для розміщення кафе - 100 кв.м., магазину промислових товарів - 25 кв.м., надання побутових послуг - 32,84 кв.м. та підсобні приміщення - 155,72 кв.м.
Відповідно до п. 2.4. Договору, передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України (а.с. 27).
Згідно п.п. 2.5.,2.6. Договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. Орендар повертає майно Орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийняття-передачі.
В п.3.4 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір діє з 12.06.2002 строком на 10 років до 12.06.2012.
Цей Договір сторонами не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Як вбачається із матеріалів справи, Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, що діє на підставі Положення про Головне КЕУ Збройних сил України (пункт 7), затвердженого наказом Міністра оборони України від 02.02.2005 № 91, враховуючи отримані з 29.03.2007 по 18.05.2007 погодження регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області розрахунків орендної плати до додаткових договорів, на виконання статті 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", було надано дозвіл начальнику КЕВ м. Чернігів, який діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію КЕВ суб'єктом господарської діяльності у Збройних силах України від 02.06.2003 № 768, на укладення додаткових договорів до вже існуючих договорів оренди, зокрема, до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ (Лист ГоловКЕУ м. Київ № 303/1/6/224 від 25.05.2007) (а.с. 10-11).
Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів (Орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Додатковий договір № 15 від 01.01.2007 до договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 нерухомого військового майна, розташованого в Прилуцькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2) (далі - Додатковий договір) (а.с. 8-10).
Додатковим договором були внесені зміни до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002, зокрема до п.3.1 розділу 3, який викладено в новій редакції щодо розміру та порядку сплати орендної плати; до п.10.1, який викладено в новій редакції щодо строку початку дії основного Договору.
У Додатковому договорі сторони визначили, що всі інші розділи та пункти Договору, не порушені цим Додатковим договором, залишаються незмінними. Тобто Додатковий договір і додатки до нього є невід'ємною і складовою частиною Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002.
Згідно змісту вищевказаного листа ГоловКЕУ № 303/1/6/224 від 25.05.2007 та преамбули Додаткового договору, підставами для внесення змін до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 було виконання вимог ст.118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна».
У ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що оскільки плата за оренду державного та комунального майна визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні договори, укладені до 01.01.2007 у шестимісячний строк підлягали обов'язковому перегляду.
Постановою КМ України від 27.12.2006 № 1846 були внесені зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786.
Отже, укладення сторонами Додаткового договору № 15 від 01.01.2002 було здійснено відповідно до вимог Закону, з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вже існуючого Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002.
Дозвіл начальнику КЕВ м. Чернігів на укладення додаткових договорів до вже існуючих договорів, зокрема до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002, було надано Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, враховуючи отримані у період з 29.03.2007 по 18.05.2007 погодження регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області розрахунків орендної плати до додаткових договорів.
Додатковий договір було підписано сторонами 16.05.2007.
Згідно приписів ст.632 ЦК України та ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.
Крім того, у п.3.4 Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
На момент укладення Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 був чинним Цивільний кодекс УРСР, який не передбачав обов'язку нотаріального посвідчення договорів майнового найму.
Відповідно до п.9 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів, що були укладені до 01.01.2004 і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Звертає на увагу і той факт, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.11.2012 по справі № 5028/2/66-2/71/2012 (а.с. 69-71), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 по справі № 5028/2/66-2/71/2012 (а.с. 72-78),був встановлений факт, що Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 припинив свою дію з 12.06.2012, а рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.09.2013 по справі № 927/749/13 (а.с. 80-85), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 по справі № 927/749/13 (а.с. 86-92) витребувано від ПП ОСОБА_1 та повернуто в користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів орендоване позивачем за Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 нерухоме майно.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав визнання недійсним Додаткового договору № 15 від 01.01.2007 до Договору оренди від 12.06.2002 № 101/2002/Голов КЕУ, тобто вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо відхилення клопотання позивача про призначення розгляду справи на іншу дату або об'явлення в судовому засіданні перерви (а.с. 67), то суд звертає увагу позивача на наступне.
Ухвалою суду від 28.04.2015 (а.с. 58) було задоволене клопотання позивача про перенесення розгляду справи на декілька днів в зв'язку з хворобою представника (а.с. 56) і розгляд справи було відкладено на 12.05.2015 на 10:00.
У цій ухвалі суд звернув увагу сторін на закінчення 12.05.2015 двомісячного строку розгляду спору, передбаченого ст.69 ГПК України.
Надіслана на адресу позивача ухвала суду від 28.04.2015 була повернута відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 59-60).
Згідно ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч.3 ст.69 ГПК України).
Позовну заяву судом одержано 10.03.2015, отже двомісячний строк вирішення спору, з урахуванням того, що 10.05.2015 та 11.05.2015 неробочі дні, закінчувався 12.05.2015, про що суд звертав увагу сторін у вищевказаній ухвалі суду. Клопотань сторін про продовження строку розгляду спору до суду не надходило.
Відповідно ст.49 ГПК України судові витрати (судовий збір) покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 35, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 12.05.2015, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 15.05.2015.
Суддя Ю.М. Бобров
.