04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" травня 2015 р. Справа№ 910/1602/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Рудченка С.Г.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2013р.
у справі № 910/1602/13 (суддя Куркотова Є.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго"
до Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
про стягнення 6 963 189,32 грн.
за зустрічним позовом Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
до Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго"
про спонукання до укладання договору реструктуризації суми боргу за договором №340426 від 14.11.2003р.
Публічне акціонерне товариство ,,Київенерго" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 6 963 189,32 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких: 6 564 843,45 грн. основного боргу, 116 621,81 грн. інфляційні втрати та 281 724,06 грн. - 3% річних.
27.02.2013р. відповідач звернувся в господарський суд міста Києва із зустрічним позовом до ПАТ ,,Київенерго" про спонукання до укладання договору реструктуризації суми боргу за договором №340426 від 14.11.2003р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2013р. зустрічну позовну заяву Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2013р. у справі № 910/1602/13 первісний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6 564 843,45 грн., 3% річних в розмірі 281 724,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 116 621,81 грн. та судовий збір в розмірі 68 820,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті теплової енергії у вигляді гарячої води за спірний період у розмірі 6 564 843,45 грн. Враховуючи наявність прострочення виконання зобов'язання за договором та положення ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції, погодившись з розрахунком 3% річних та інфляційних, наданим позивачем, дійшов висновку про обґрунтованість зазначених вимог. В задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції відмовив, оскільки позивачем за зустрічним позовом не було дотримано встановленого чинним законодавством загального порядку укладання договорів та не було надано на погодження відповідачу відповідного проекту договору реструктуризації боргу. Також, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції послався на те, що положеннями законодавства передбачена можливість укладення між теплопостачальником та споживачем договору про реструктуризацію боргу лише за взаємною згодою сторін, зазначивши, що укладання договору реструктуризації боргу не є для постачальника обов'язковим на підставі закону, а тому правові підстави для спонукання відповідача за зустрічним позовом на укладання з позивачем спірного договору реструктуризації боргу у судовому порядку відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2013р. у справі № 910/1602/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, не врахував того, що позивач виставляв для сплати відповідачу завищені рахунки, які не відповідали показникам наданої теплоенергії (температури води). Відповідач посилається на необґрунтованість позовних вимог, оскільки у даному випадку споживачами послуг є населення та орендарі і саме у них існує заборгованість у зв'язку з несплатою за теплову енергію, щодо стягнення якої відповідач вживає необхідних заходів. Також, на думку відповідача, суд не взяв до уваги тієї обставини, що позивач при розрахунку заборгованості не врахував строків та порядку сплати за послуги населенням та орендарями. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних відповідач вважає необґрунтованими у зв'язку з відсутністю його вини в порушенні зобов'язання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено розгляд скарги на 11.06.2013р.
07.06.2013р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення у справі судової економічної експертизи з питань, зазначених у ньому, у якому виклав також клопотання про витребування від позивача за первісним позовом доказів наявності правових підстав для застосування останнім щомісячного розрахункового коефіцієнту, який використовується при обрахунку обсягу спожитої відповідачем теплової енергії та встановленого порядку визначення його розміру (структури та методики обрахування коефіцієнту); розрахунку боргу по будинках, що обслуговується відповідно до договору № 340426 від 14.11.2003р. із зазначенням усіх складових формули розрахунку обсягу спожитої теплової енергії (теплові навантаження, кількість годин та діб, коефіцієнт, тарифи, процентне співвідношення, суми заборгованості).
У судовому засіданні 11.06.2013р. оголошено перерву до 18.06.2013р.
Ухвалою суду від 18.06.2013р. розгляд скарги відкладено на 17.07.2013р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для вирішення спору, а саме, зобов'язано позивача подати суду: обґрунтований розрахунок стягуваних сум згідно з умовами договору № 340426 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.11.2003р. з посиланням на первинні бухгалтерські документи; первинні бухгалтерські документи та інші документи, на підставі яких здійснювався розрахунок стягуваних сум; докази надіслання відповідачу обґрунтованого розрахунку. Відповідача зобов'язано надати суду обґрунтовані заперечення щодо розрахунку стягуваних сум позивача.
01.07.2013р. на адресу суду від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі з додатками, а саме, довідками про нарахування за теплову енергію по Договору № 340426 за спірний період.
15.07.2013р. від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача щодо розрахунку стягуваних сум.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. у справі № 910/1602/13 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На вирішення судової економічної експертизи були поставлені наступні питання:
1) яким є обсяг теплової енергії, спожитої згідно з Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 340426 від 14.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., розрахований відповідно до порядку, передбаченого умовами п. 8 додатку № 2 до договору?
2) чи відповідає розрахований позивачем обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що вказані в табуляграмах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., обсягу спожитої за даним Договором теплової енергії, визначеного відповідно до порядку його розрахунку, передбаченого умовами п. 8 додатку № 2 Договору?
3) чи вірно позивачем розраховано та застосовано щомісячні розрахункові коефіцієнти при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. на постачання теплової енергії в гарячій воді?
У зв'язку з призначенням судової експертизи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2013р. апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 поновлено для розгляду клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Липської К.А. про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи та призначено його розгляд на 24.09.2013р.
Ухвалою суду від 24.09.2013р. розгляд клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Липської К.А. про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи відкладено на 02.10.2013р. у зв'язку з неявкою представника позивача за первісним позовом та ненаданням витребуваних документів на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 02.10.2013р. розгляд клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Липської К.А. про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи відкладено на 09.10.2013р. у зв'язку з неявкою представника позивача за первісним позовом та ненаданням витребуваних документів на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 09.10.2013р. клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Липської К.А. про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи задоволено, апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 зупинено до отримання висновку експерта.
08.01.2014р. на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової економічної експертизи № 7690/13-45 від 24.12.2013р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та матеріали справи № 910/1602/13.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2014р. апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 поновлено, розгляд справи призначено на 18.02.2014р.
17.02.2014р. на адресу суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення додаткової комплексної судової експертизи по справі, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз або Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, яке мотивоване тим, що висновок судово-економічної експертизи № 7690/13-45 від 24.12.2013р. є неповним та ним не надано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертами питання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у справі № 910/1602/13 призначено додаткову комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, на вирішення якої поставлені наступні питання:
1) який обсяг теплової енергії (в Гкал.), поставленої КП ,,ЦОС Шевченківського району" (у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р.) згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р., підтверджується документально, в тому числі з урахуванням умов п.8 додатку 2 до Договору?
2) яка сума заборгованості КП ,,ЦОС Шевченківського району" згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р. за фактично поставлену теплову енергію (у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р.)?
У зв'язку з призначенням судової експертизи було зупинено провадження у даній справі до отримання висновку експерта.
До Київського апеляційного господарського суду надійшов лист Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, в якому, з огляду на відсутність в названому інституті фахівця в галузі теплоенергетики, викладено клопотання про залучення до проведення додаткової комплексної судової експертизи у справі № 910/1602/13 спеціаліста в галузі теплоенергетики.
Ухвалою суду від 08.04.2014р. поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 для розгляду вищевказаного клопотання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. у справі № 910/1602/13 призначено додаткову комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса із залученням спеціаліста в галузі теплоенергетики - Ленькина Олександра Володимировича, який працює доцентом кафедри теплотехніки та енергозбереження Національного технічного університету України ,,Київський політехнічний інститут".
У зв'язку з призначенням судової експертизи провадження у справі №910/1602/13 зупинено до отримання результатів експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. погоджено строк виконання додаткової комплексної судової експертизи у строк понад 90 календарних днів.
31.03.2015р. на адресу Київського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 910/1602/13 та висновок експертів за результатами проведеної додаткової комплексної експертизи за № 2875 від 20.03.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. апеляційне провадження у справі № 910/1602/13 поновлено, розгляд справи призначено на 28.04.2014р.
28.04.2015р. на адресу суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів, а саме, даних щодо фактичної середньомісячної температури теплоносія по кожному будинку в межах договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 340426 від 14.11.2003р. Крім того, 28.04.2015р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача за первісним позовом про проведення повторної експертизи з урахуванням витребуваних доказів з посиланням на те, що висновок експерта у даній справі є неповним та необґрунтованим.
Представник позивача заперечив проти клопотання, зазначаючи про те, що всі документи, що можливо було надати, були надані в ході проведення судової експертизи, а призначення повторної експерти лише затягне розгляд даної справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що заявлені клопотання не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення первісної судово- економічної експертизи у даній справі, за клопотанням експерта апеляційним судом ухвалами суду від 13.09.2013р., 24.09.2013р., 02.10.2013р. витребовувались, зокрема, дані по кожному абоненту про кількість годин споживання та середньомісячну температуру носія.
На виконання вимог даних ухвал позивачем надано значення фактичних середньомісячних температур теплоносія у подавальному та зворотному трубопроводах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. у формі додатку 1, та, як зазначив представник ПАТ ,,Київенерго", всі документи, що можливо було надати були надані при проведенні експертизи, будь-яких інших додаткових доказів позивач за первісним позовом надати не може.
Відповідно до частини 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Згідно пункту 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 4 ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Колегія суддів, дослідивши висновок експертизи, вважає його обгрунтованим, таким, що узгоджується з іншими матеріалами справи та здійснений з дослідженням усіх наявних у матерілах справи доказів, а тому не знаходить підстав для призначення у справі повторної судової експертизи.
В судовому засіданні 28.04.2015р. оголошено перерву до 12.05.2015р.
В судовому засіданні 12.05.2015р. представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав, представник позивача за первісним позовом заперечив проти задоволення скарги.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2003р. між АЕК ,,Київенерго" (змінене найменування ПАТ ,,Київенерго", постачальник, позивач за первісним позовом) та КП УЖГ Шевченківського району м. Києва (змінене найменування на Комунальне підприємство ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", споживач, відповідач за первісним позовом) укладено договір №340426 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір, т.1, а.с. 22).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач - отримати та оплатити її відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку 1.
Пунктом 2.3.1 договору визначено, що споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Між позивачем та відповідачем укладено додатки до договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.
Як вбачається з п. 1 наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору ,,Тарифи та порядок розрахунків" (т.1, а.с.26), розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), затвердженими розпорядженнями КМДА від 31.01.2007р. № 86, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із: житловими організаціями - 94,33 грн. (згідно дод. 6, 7), в разі знаходження в житловому будинку орендарів тощо: бюджетними організаціями - 171,62 грн., госпрозрахунковими організаціями - 171,62 грн.
Пунктом 9 додатку № 2 до договору визначено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 за адресою: вул. Жилянська, буд. 63 оформлену ,,Постачальником" платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним з боку відповідача виконанням умов договору № 340426 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.11.2003р. в частині своєчасної та повної оплати за поставлену теплову енергію у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 6 564 843,45 грн. З огляду на відсутність оплати вказаної суми боргу, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути 116 621,81 грн. інфляційних втрат та 281 724,06 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову, враховуючи наступне.
Договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
За приписами ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з приписами ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускаєтся.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як зазначалось вище, згідно з п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2.
ПАТ ,,Київенерго" за умовами договору взяв на себе зобов'язання безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки №№ 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначених в додатку № 1 (п. 2.2.1).
За змістом п. 10 додатку 2 до договору відповідач за первісним позовом зобов'язаний щомісячно забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача (за первісним позовом), згідно з його розрахунком.
Факт належного виконання позивачем, як постачальником, взятих на себе зобов'язань за договором, в тому числі в частині технічних показників теплової енергії та її обсягу підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками за жовтень 2010р. - грудень 2012р., відомостями обліку споживання та довідками про нарахування за теплову енергію за вказаний період, які підписані та скріплені печаткою відповідача, що містяться в матеріалах справи (т.1, т.2, т.3). З наведених документів вбачається, що за спірний період позивачем поставлено для відповідача теплової енергії на загальну суму 20 590 598,50 грн.
Відповідно до додатку №1 до договору сторони визначили обсяги постачання теплової енергії абоненту. Згідно з п.1.4 вказаного додатку також визначено розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по кварталам, згідно якого та наявних в матеріалах справи облікових карток вбачається, що позивачем щомісячно здійснювалось нарахування за надану теплову енергію відповідно до встановлених додатком №1 обсягів постачання та споживання.
Водночас, відповідно до п.5 додатку №1 сторонами погоджено, що при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного договору, продовжується на кожний наступний рік.
З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи в суді з боку відповідача відсутні будь-які звернення безпосередньо до позивача з заявами чи скаргами на недоотриману теплову енергію або рішення суду з цього приводу.
Судом першої інстанції правомірно взято до уваги те, що на момент звернення позивача з позовом до суду договір №340426 з підстав, передбачених п.5 додатку №1 до договору, сторонами розірвано не було.
Таким чином, посилання відповідача за первісним позовом на незаконність нарахування позивачем обсягів споживання теплової енергії, а також на невідповідність фактичного теплового навантаження у будинках відповідача договірному є необґрунтованими з огляду на вищевикладене.
До того ж, відповідно до п.8 додатку № 2 до договору №340426 про порядок розрахунків за теплову енергію та п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 №1198, абонентам у разі відсутності приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1,6,7 з урахуванням середньомісячної температури носія.
З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на те, що йому не було відомо, яким чином ПАТ ,,Київенерго" здійснює нарахування кількості та вартості спожитої теплової енергії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, сплативши вартість наданих послуг у розмірі 14 025 755,05 грн., внаслідок чого за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2013р. складає 6 564 843,45 грн. (20 590 598,50 грн. - 14 025 755,05 грн.).
Водночас, колегія суддів зазначає, що у даній справі ухвалою суду від 17.07.2013р. за клопотанням відповідача за первісним позовом було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції.
На вирішення судової економічної експертизи були поставлені наступні питання:
1) яким є обсяг теплової енергії, спожитої згідно з Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 340426 від 14.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., розрахований відповідно до порядку, передбаченого умовами п. 8 додатку № 2 до договору?
2) чи відповідає розрахований позивачем обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що вказані в табуляграмах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., обсягу спожитої за даним Договором теплової енергії, визначеного відповідно до порядку його розрахунку, передбаченого умовами п. 8 додатку № 2 Договору?
3) чи вірно позивачем розраховано та застосовано щомісячні розрахункові коефіцієнти при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. на постачання теплової енергії в гарячій воді?
За результатами проведеної судової економічної експертизи у справі № 910/1602/13 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надано наступні висновки.
По першому питанню експертами надано відповідь що питання не відноситься до завдань судово - економічної експертизи, оскільки визначення обсягів споживання теплової енергії згідно умов п.8 Додатка 2 до договору № 340426 від 14.11.2003р. передбачає врахування технологічних параметрів теплопостачання.
По другому питанню експертами надано наступну відповідь:
- згідно табуляграм ПАТ ,,Київенерго", обсяг спожитої теплової енергії за Договором № 340426 від 14.11.2003р. за жовтень 2010р. - грудень 2012р., визначений з застосуванням розрахункового коефіцієнта, становить 88271,300 гігакалорій вартістю 20 590 598,50 грн. (з ПДВ).
Визначити, чи відповідають вказані в табуляграмах ПАТ ,,Київенерго" обсяг та вартість спожитої за Договором № 340426 від 14.11.2003р. теплової енергії за жовтень 2010р. - грудень 2012р., обсягу та вартості спожитої теплової енергії, визначених відповідно до п.8 додатку № 2 Договору, не видається за можливе, оскільки визначення обсягів споживання теплової енергії передбачає врахування технологічних параметрів теплопостачання і не відноситься до завдань судово - економічної експертизи.
По третьому питанню експерти зазначили, що питання правильності та обґрунтованості застосування щомісячного розрахункового коефіцієнту експертизою не розглядалось, оскільки його застосування при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання умовами Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №340426 від 14.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., не передбачено.
З огляду на клопотання представника відповідача за первісним позовом, з врахуванням тих обставин, що відповіді на всі поставлені перед експертом питання під час проведення судової економічної експертизи надані нечітко, ухвалою суду від 19.02.2014р. у справі призначено додаткову комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
На вирішення додаткової комплексної судової експертизи поставлено наступні питання:
1) який обсяг теплової енергії (в Гкал.), поставленої КП ,,ЦОС Шевченківського району" (у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р.) згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р., підтверджується документально, в тому числі з урахуванням умов п.8 додатку 2 до Договору?
2) яка сума заборгованості КП ,,ЦОС Шевченківського району" згідно з Договором № 340426 від 14.11.2003р. за фактично поставлену теплову енергію (у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р.)?
Відповідно до висновку експертів за результатами проведеної додаткової комплексної експертизи за № 2875 від 20.03.2015р. по першому та другому питаннях були надані відповіді: ,,Враховуючи відсутність в матеріалах справи інформації стосовно середньомісячної температури теплоносія, що не дозволяє визначити фактичний обсяг споживання теплової енергії у спірному періоді, тому перевірити обґрунтованість об'єму теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. не видається можливим. Розрахунково об'єм та розмір теплової енергії, яку КП ,,ЦОС Шевченківського району" повинно було отримати від ПАТ ,,Київнерго" за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., за умови відсутності відхилень від норм, встановлених до постачання теплової енергії для потреб гарячого водопостачання КП ,,ЦОС Шевченківського району" за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. у кількості 23 475,38 Гкал вартістю 4 931 129,27 грн. з ПДВ та потреби системи опалення в кількості 77 904,39 Гкал, вартістю 18 870 059,59 грн. з ПДВ".
Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.
Зазначений висновок, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставлених перед експертом питань. Вказаний висновок сторонами не спростовано, підстав для визнання його таким, що не може бути взятий до уваги, сторонами не наведено.
Відтак, вказаний висновок є належним та допустимим доказом у даній справі, в розумінні ст. 34 ГПК України, та приймається судом.
Таким чином, з експертного висновку вбачається, що відповідач мав отримати від позивача за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. для потреб гарячого водопостачання 23 475,38 Гкал вартістю 4 931 129,27 грн. з ПДВ та потреби системи опалення в кількості 77 904,39 Гкал, вартістю 18 870 059,59 грн. з ПДВ, тобто загальна вартість спожитої теплової енергії у спірному періоді - 23 801 188,86 грн., тоді як за розрахунком позивача за первісним позовом у спірному періоді нараховано відповідачу за первісним позовом лише 20 590 598,50 грн.
Отже, відповідачем за первісним позовом не доведено, що позивачем не було надано послуги за договором у іншому, меншому обсязі, а висновок судової експертизи підтвердив наявність заборгованості за спірний період.
З огляду на зазначене, враховуючи наявні у матеріалах справи відомості обліку спожитої теплової енергії, облікові картки (табуляграми), довідку про надходження коштів за спожиту скаржником теплову енергію, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за первісним позовом по оплаті теплової енергії у вигляді гарячої води за спірний період у розмірі 6 564 843,45 грн., а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача за первісним позовом суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача за первісним позовом, суду також не надано.
Стосовно вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи доведеність факту прострочення відповідачем сплати за поставлену теплову енергію, у відповідності до ст. 625 ЦК України нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правильності розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, наведений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а отже позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 281 724,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 116 621,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Таким чином, позовні вимоги ПАТ ,,Київенерго" позивачем в установленому порядку доведені належними доказами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Стосовно зустрічних вимог колегія суддів зазначає таке.
Свої вимоги за зустрічним позовом позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовився прийняти пропозицію про укладення укладання договору реструктуризації суми боргу за Договором №340426 від 14.11.2003р. та ухиляється від укладання такого договору. У зв'язку з цим позивач за зустрічним позовом вважає, що наявні підстави для спонукання відповідача укласти такий договір у судовому порядку.
Проте, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у зустрічному позові доводи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зустрічних позовних вимог з огляду на таке.
У відповідності до ст. 1 Закону України ,,Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (далі - Закон) заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідкісних нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадян), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Пунктом 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 визначено, що Правила користування тепловою енергією (далі - Правила) визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Відповідно до ч. 2 п. 28 Правил у разі виникнення у споживача заборгованості за спожиту теплову енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, можуть укладати угоду про реструктуризацію заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача з листом №2302 від 12.07.2012р., у якому посилаючись на наявність непогашеної заборгованості за договором у сумі 7 424 965,73 грн. станом на 01.06.2012р., положення п. 28 Правил та ст. 1 Закону, просив розглянути можливість укладення договору реструктуризації боргу терміном на 60 місяців (т.3, а.с. 23-25).
Як зазначає позивач, відповіді на вказаний лист ним не було отримано.
Частиною 1, 2 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
З огляду на зміст зазначеного листа відповідача та вимоги наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний лист відповідача не може розцінюватися як пропозиція укласти договір, оскільки лист не містить істотних умов договору, а також у даному листі позивачем не було запропоновано графік погашення суми боргу. Крім того, до листа відповідачем не було додано проекту відповідного договору При цьому, доказів звернення відповідача до ПАТ ,,Київенерго" саме з проектом Договору реструктуризації боргу, оформленим у вигляді єдиного документу, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 181 ГК України, матеріали справи не містять і відповідач суду таких доказів не надав.
Отже, відповідачем не було дотримано встановленого чинним законодавством загального порядку укладання договорів та не було надано на погодження позивачу відповідного проекту договору реструктуризації боргу.
За змістом ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Частиною 3 статті 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, у даній справі, враховуючи зустрічні вимоги, спір виник з приводу укладання договору реструктуризації боргу на підставі Правил користування тепловою енергією та Закону України ,,Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".
Частиною 2 п. 28 Правил у разі виникнення у споживача заборгованості за спожиту теплову енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, можуть укладати угоду про реструктуризацію заборгованості.
З аналізу положень наведеного пункту Правил, на який посилається позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, вбачається можливість укладення між теплопостачальником та споживачем договору про реструктуризацію боргу лише за взаємною згодою сторін та у порядку, передбаченому законодавством. Укладення договору реструктуризації боргу, відповідно до положень чинного законодавства не є обов'язковим для постачальника. Зокрема, такий обов'язок не виникає в силу закону або в інших випадках, встановлених законом. Більше того, покладення такого обов'язку на постачальника суперечитиме основному принципу укладення договорів, закріпленому у ЦК України, а саме свободі договору.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність зустрічних вимог, відмовивши в їх задоволенні.
Посилання скаржника на те, що суд при прийнятті рішення не врахував того, що позивач виставляв для сплати відповідачу завищені рахунки, які не відповідали показникам наданої теплоенергії (температури води) слід відхилити як необґрунтоване, оскільки скаржником не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували зазначені обставини, зокрема невідповідності температурних показників умовам Договору та нормам, встановленим законодавством, а також доказів того, що відповідач звертався до позивача з приводу виставлення завищених рахунків.
Доводи скаржника про відсутність у нього вини у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання та наявності обов'язку сплатити заборгованість саме у населення і орендарів, а також неврахування строків та порядку оплати ними за спожиті послуги, колегією суддів відхиляються, оскільки вони суперечать умовам Договору та Додатку № 2 до Договору № ,,Тарифи та порядок розрахунків". Зокрема, з умов Договору вбачається, що обов'язок сплати за отриману теплову енергію від позивача покладено саме на відповідача, як споживача цих послуг за Договором (п.1.1), так само як і обов'язок своєчасного забезпечення надходження коштів за спожиту теплову енергію (п.2.3.5). До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, будь-які договірні відносини між позивачем та мешканцями будинків відсутні.
Посилання відповідача на Розпорядження КМДА №758 від 30.06.2009р., яким передбачено, що бюджетні установи та власники (орендарі) нежитлових приміщень з 01.10.2010р. сплачують кошти до КП ,,Головний інформаційно-обчислювальний центр" з подальшим перерахуванням до ПАТ ,,Київенерго", при цьому відповідач повинен лише забезпечувати надходження коштів, а не фактично перераховувати кошти до КП ,,Головний інформаційно-обчислювальний центр", не беруться судовою колегією до уваги, оскільки п.10 додатку №2 до договору саме на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення оплати коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.
Також скаржник зазначає, що порушенням зі сторони позивача за первісним позовом є не врахування строків оплати за житлово - комунальні послуги, встановлені чинним законодавством для населення та орендарів. Так, відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідач зазначає, що всупереч цьому, позивач станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, ідентифікує як заборгованість суми, нараховані споживачам в розрахунковому місяці, хоча строк оплати цих сум згідно умов договору та вимог законодавства не настав.
Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, враховуючи ту обставину, що додатком № 2 до договору сторони погодили строки, в які має бути сплачена вартість теплової енергії, поставленої як для населення так і для орендарів, та будь - яких змін до діючого додатку № 2 матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.
Враховуючи наведене колегія суддів суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2013р. у справі № 910/1602/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2013р. у справі № 910/1602/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
С.Г. Рудченко
Повний текст складено та підписано 14.05.2015р.