73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 травня 2015 р. Справа № 923/600/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Степановій О.В., за участю представників учасників процесу:
від позивача - Ємця С.А.,
від відповідача - не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",
м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Каховка Херсонської області
про стягнення 129875грн. 06коп.
Описова частина рішення.
Провадження у справі порушено за позовом про стягнення з позичальника боргу в сумі 129875грн. у відносинах, врегульованих кредитним договором №011/0038/113570 від 03.01.2013р.
Вимоги обґрунтовано твердженням про невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Заявою №114-12-0-00/613 від 29.04.2015р. (вх.№4728/15 від 06.05.2015р.) позивач зазначив, що складовими ціни позову є 91тис.грн. на повернення кредиту, 37575,06грн. - відсотки за користування кредитними коштами, 1300грн. штрафів.
Відповідач повідомлявся судом про час і місце розгляду справи направленням за адресою, зазначеною у позовній заяві, копій ухвал суду від 17.04.2015р. про порушення справи та ухвали про відкладення розгляду справи від 29.04.2015р. і призначення її розгляду на 14.05.2015р., що підтверджується реєстром вихідної поштової кореспонденції господарського суду за 29.04.2015р. (рекомендована пошта) та списком №173, сформованим відділенням Укрпошти 04.05.2015р., згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів господарського суду.
Копії вказаних ухвал Укрпоштою до суду не повертались.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Так як ухвала про порушення справи та призначення її до розгляду судом направлена кожному із сторін за належною адресою, то суд вважає, що сторони у справі повідомлені належним чином.
Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог; заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою.
Згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
Неявка представника відповідача в судове засідання не унеможливлює розгляд справи, тому не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України. Такою підставою також не є і нереалізація відповідачем права на участь в судовому засіданні за ст.22 ГПК України.
03.01.2013р. між АТ "Райффайзен Банк "Аваль" (позивач, кредитодавець, банк) та фізичною особою - підприємцем (ФОП) ОСОБА_3 (відповідач, позичальник, підприємець) укладено кредитний договір №011/0038/113570 про можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
Договір про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/0038/113570, укладений між цим сторонами 03.01.2013р.
За умовами кредитного договору кредитодавець встановив позичальнику кредитну лінію, поточний ліміт якої визначений у розмірі 70 тис. грн., з наданням можливості здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів (п.1.1 договору). За п.2.1 договору кредитної лінії протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в 30% річних. Для операцій зі здійснення позичальником операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг за рахунок кредиту процентна ставка в період з дати здійснення такої операції по 10-е число місяця наступного за датою розрахунку процентних платежів для такої операції, розраховується, виходячи з процентної ставки у розмірі 0% річних.
Строк дії кредиту визначений п.1.2 кредитного договору - до 03.01.2015р. з можливістю зміни дати закінчення кредитування в порядку, передбаченому п.1.3 договору.
Пунктами 5.1 договору кредитної лінії передбачено умови повернення кредиту шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до п.5.2 договору, та здійснити повне погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.
Пункт 5.2 викладено так: "Позичальник зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного позичальником щомісячного обов'язкового платежу попередніх періодів".
За п.4.2 кредитного договору позичальник доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів у розмірі фактичних грошових зобов'язань позичальника перед страхованими компаніями за договором страхування, з рахунків позичальника на умовах, передбачених дорученням на договірне списання, яке складене 03.01.2013р., і є невід'ємною частиною кредитного договору.
Позов датовано 14.04.2015р., заявлено 16.04.2015р. (вх. № 634).
Провадження у судовій справі порушено ухвалою суду від 17.04.2015р.
До підстав вимоги про стягнення коштів за кредитом відповідно до викладення позовної заяви віднесено, зокрема, дані про здійснення відповідачем 11.02.2014р. останнього неповного платежу у сумі 1370грн., що є порушенням виконання відповідачем зобов'язань за п.5.2 договору.
Як зазначено в описовій частині цього судового рішення в ціні позову в 129875грн. 06коп. позивач визначив 91тис.грн. на повернення кредиту, 37575,06грн. в якості відсотків за користування кредитними коштами, 1300грн. штрафу.
Із розрахунку заборгованості по картковому кредиту, наданому позивачем, вбачається, що 20.09.2013р. відбулася зміна кредитного ліміту до 91000 грн., 29.12.2014р. - кредитний договір було пролонговано.
З витягу з картки обліку банком руху коштів на рахунку відповідача, розрахунку заборгованості слідує про використання позичальником у період з 18.01.2013р. по 18.02.2014р. наданого йому банком кредиту в сумі 91 тис.грн.
У зв'язку з таким користуванням кредитними коштами банк нарахував позичальнику в якості відсотків (названі 30% річних) з 25.02.2013р. по 25.02.2015р. відсотки за користування кредитом, з яких заявлено до стягнення як несплачені 37575,06грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити борг на вимогу кредитора.
Відповідач не надав доказів сплати ні заявлених 91тис.грн. на повернення кредиту, ні їх частини, що на час формування позову вже мала статус боргу, та 37575,06грн. грн. в якості відсотків за користування кредитними коштами.
Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог щодо стягнення названих 91тис. грн. та 37575,06грн.
У п.11.2 кредитного договору сторонами узгоджено норму про санкції: за прострочення виконання грошових зобов'язань кредитор має право стягувати з позичальника штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 100грн.
Позивач сукупно у якості штрафу заявив 1300грн. - 13 штрафів по 100грн. кожен за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кожен з 13 місяців - з 10.02.2014р. по 03.03.2015р.
Згідно зі ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Заявлені позивачем штрафи у сукупному розмірі 1300грн. відповідають наведеним нормам, обставинам справи. Підстави для їх застосування, як названі порушення зобов'язань, відповідачем не спростовані. Штрафи в розмірі 1300грн. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З названих витягів з картки обліку банком руху коштів на рахунку відповідача, розрахунку складових заборгованості слідує, що кожен зі штрафів у 100грн. банком нараховано через 15 днів після кожного порушення, тобто в межах нормативного строку нарахування штрафної санкції за ч.6 ст.232 ГК України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі ст.49 ГПК України відносить на відповідача судові витрати у справі. До числа судових витрат у справі відноситься судовий збір. Відповідач має відшкодовувати позивачеві витрати останнього зі сплати судового збору, вчинені при заявленні позову.
Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд
Задовольнити позовні вимоги.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" 91тис.грн. на повернення кредиту, 37575грн. 06коп. в якості відсотків за користування кредитними коштами, 1300грн. штрафів, 2597грн. 50коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Повне рішення складено 15.05.2015р.
Суддя В.В. Чернявський