06.05.2015 р. Справа№ 914/650/15
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом:ОСОБА_1, м. Львів;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», м. Львів;
про:стягнення вартості частини майна товариства у зв'язку із виходом учасника.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мудрак Р.Б., представник (довіреність від 10.12.2012 р.)
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», м. Львів про стягнення вартості частини майна товариства у зв'язку із виходом учасника.
Через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 (вх.№18366/15 від 05.05.2015 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Щодо заявленого клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Як вбачається з довіреності, засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи, правом на представництво інтересів позивача наділена не лише ОСОБА_3, а й ОСОБА_4, відтак, позивач мав змогу забезпечити явку іншого представника в судове засідання.
Враховуючи наведене, а також те, що суд при вирішенні спору обмежений строком, встановленим ст.69 ГПК України, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити.
В попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав клопотання про призначення експертизи.
Вказане клопотання мотивоване тим, що оскільки предметом позову є стягнення вартості частини майна та частини одержаного товариством прибутку, необхідним є дослідження дійсної (ринкової) вартості майна товариства та встановлення розміру одержаного товариством прибутку в 2012 р. до моменту виходу позивача з товариства.
У зв'язку з необхідністю використання при цьому спеціальних знань просив суд призначити у справі судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) яка вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», що підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв'язку із його виходом зі складу учасників ТзОВ «Міра і К», пропорційно його частці у статутному капіталі даного товариства у розмірі 38%, виходячи з дійсної (ринкової) вартості всього майна, що належало ТзОВ «Міра і К», включаючи вартість майна товариств, в яких ТзОВ «Міра і К» виступало засновником, з урахуванням майнових зобов'язань товариства станом на 17.07.2012 р. (дату виходу учасника)?
2) який розмір частини прибутку, отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю «Міра і К» за період із 01.01.2012 р. по 17.07.2012 р., що пропорційний частці ОСОБА_1 у розмірі 38% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К»?
Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Як передбачено ст.54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Відповідно до п. 3.5. Рекомендацій президії Вищого господарського
суду України від 28.12.2007 р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.
Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України, майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.
Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.
Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи.
Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику (п.3.7. Рекомендацій).
Зважаючи на те, що суд не володіє спеціальними знаннями для здійснення оцінки ринкової вартості майна та встановлення суми прибутку товариства, а висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, з метою вирішення спору по суті з прийняттям законного, обґрунтованого та об'єктивного рішення, суд, ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає за доцільне задоволити заявлене позивачем клопотання та призначити у справі судову експертизу.
Згідно з ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення судової експертизи. Та обставина, що в експертну установу будуть надіслані всі матеріали даної справи, унеможливлює подальший розгляд позовної заяви ОСОБА_1 та є підставою для зупинення провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 41, 48, 79, 86 ГПК України, суд, -
1. Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Львів, вул.Липинського, 54).
2. Для вирішення експерту поставити наступні запитання:
- якою була дійсна (ринкова) вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 38%, станом на 17.07.2012 р.?
- яким є розмір частки прибутку, пропорційний частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 38%, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Міра і К» за період з 01.01.2012 р. по 17.07.2012 р.?
3. Витрати на проведення експертизи до вирішення спору по суті покласти на позивача - ОСОБА_1.
4. Зобов'язати сторін створити експерту необхідні умови для проведення експертизи, а також надавати на його вимогу усі необхідні документи.
5. Попередити експерта про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від покладених на нього обов'язків.
6. Зобов'язати експерта після закінчення проведення судової експертизи надіслати господарському суду Львівської області висновок за результатами дослідження та матеріали справи №914/650/15.
7. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.
8. Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені ухвалою суду після отримання висновку експерта.
Суддя Мазовіта А.Б.