ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
12.05.2015
Справа № 910/11805/15
Суддя Босий В.П., розглянувши
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Нафтогазовидобудна компанія»
про
стягнення 900 250,65 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Нафтогазовидобудна компанія» про стягнення 900 250,65 грн.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду з огляду на наступне:
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
З огляду на викладені положення вбачається, що справляння судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.
В той же час, із автоматизованої програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що заявником в якості підтвердження сплати судового збору було додано до даної позовної заяви платіжне доручення №2000491350 від 26.12.2014 р., яке раніше було додано до позовної заяви, за якою було порушено провадження у справі №910/1121/15-г.
Тобто, заявником було повторно подано раніше використане в якості підтвердження оплати судового збору платіжне доручення №2000491350 від 26.12.2014 р., а доказів існування обставин, з якими положення ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачають можливість повторної подачі того ж самого документа про сплату судового збору, не надано.
Отже, позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки платіжне доручення №2000491350 від 26.12.2014 р. про перерахування в дохід Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 18 005,01 грн. в якості сплати судового збору не може вважатися належним доказом оплати судового збору саме за розгляд даної позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків (сплати судового збору саме за розгляд відповідної позовної заяви).
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.П. Босий