номер провадження справи 10/81/15
13.05.2015 Справа № 908/2148/15-г
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», м.Енергодар Запорізької області
До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10», м. Енергодар Запорізької області
Третя особа: Державна фінансова інспекція України, м.Київ
про стягнення завищення вартості виконаних робіт по договору № 4ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
від позивача - Пашко А.І., довіреність від 20.03.2015 р.
від відповідача - Ульченко Л.П., довіреність № 12/902 від 15.07.2014 р.
від третьої особи - не з'явився;
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача завищення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт на об'єктах ВП ЗАЕС в сумі 622 574,16 грн., яке виникло внаслідок порушення відповідачем пункту 1.3.4 ДБН Д.1.1.-1-2000 при визначенні норм витрат ресурсів за договором № 4ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2148/15-г за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» до Публічного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10», третя особа - Державна фінансова інспекція України, про стягнення завищення вартості виконаних робіт по договору № 4ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р. Справу призначено до розгляду на 13.05.2015 р. У сторін витребувані документи та докази, необхідні для розгляду справи.
В процесі розгляду справи позивач у повному обсязі підтримав позовні вимоги та пояснив, що 04.03.2010 р. між ним та відповідачем було укладено договір № 4ПКЕ-2010, предметом якого є виконання робіт за темою «Впровадження комплексу дистанційного контролю блочного та загальностанційного рівня (промислове телебачення) енергоблоку № 4. Будівельно-монтажні роботи».
Відповідач у квітні 2010 року виконав обумовлені договором роботи у повному обсязі, з належною якістю та у встановлені строки, а позивач прийняв дані роботи без зауважень та протягом квітня-вересня 2010 року повністю сплатив їх вартість.
В жовтні 2010 року Головним Контрольно-ревізійним управлінням України (правонаступником якого є Державна фінансова інспекція України) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої складено Акт за № 05-21/168 від 27.10.2010 р.
За висновками даного Акту, в частині, що стосується договору № 4ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р., виявлено порушення, які полягають у тому, що відповідач для визначення норм витрат ресурсів при монтажу комплекту з однієї телекамери, одного блоку спостереження та одного блоку освітлювачів на швелер, а також монтажу цього швелера до стіни будівлі застосував розцінку М10-372-3, яка передбачена для іншого виду робіт, внаслідок чого вартість робіт за договором було завищено, а оплата такої вартості призвела до завдання позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 622 574,16 грн. (з урахуванням ПДВ).
02.12.2010 р. позивач отримав від третьої особи вимогу № 32-14/403 від 01.12.2010 р., зокрема, про стягнення з відповідача зайво сплачених за договором № 4ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р. коштів (п.7 вимоги).
Позивач, зі свого боку, не погоджуючись із законністю вимоги третьої особи, оскаржив її до адміністративного суду. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 р. у справі № 2а-19526/10/2670, що її було залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 року, у задоволенні адміністративного позову позивача про визнання нечинною вимоги третьої особи від 01.12.2010 р. № 32-14/403 було відмовлено повністю.
В зв'язку з наведеним, з метою виконання п.7 вимоги третьої особи, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує, заявляючи про застосування до вимог позивача позовної давності. Крім того, вважає, що виконання вимоги Державної фінансової інспекції України без внесення змін до договору № 4 ПКЕ-2010 від 04.03.2010 р. (за згодою сторін або у судовому порядку) є односторонньою зміною зобов'язання і тому суперечить статті 525 Цивільного кодексу України. Прийняте у адміністративній справі № 2а-19526/10/2670 рішення, на яке посилається позивач, відповідач вважає таким, що стосується лише відносин між позивачем і третьою особою, тож, не змінює змісту і обсягів прав та обов'язків відповідача стосовно позивача. Просить у позові відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Представник третьої особи надав письмові пояснення стосовно даного позову.
За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
04.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4ПКЕ-2010, відповідно до п.1.1. якого позивач (замовник) доручив, а відповідач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати на власний ризик власними або залученими силами в межах договірної ціни, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, роботи з реконструкції на об'єкті ВП ЗАЕС «Впровадження комплексу дистанційного контролю блочного та загальностанційного рівня (промислове телебачення) енергоблоку № 4. Будівельно-монтажні роботи» та передати виконані роботи замовнику в установлені строки в стані, який відповідає проектній документації та будівельним нормам.
Загальна вартість робіт за договором (п.2.1) становить 1 492 266,25 грн. з ПДВ. Додатком № 1 до договору є розрахунок договірної ціни, додатком № 2 - графік виконання робіт.
За додатковою угодою № 1 від 07.05.2010 р. вартість робіт змінено через зміни проектно-кошторисної документації. Змінена вартість робіт становить 1 443 449,06 грн. з ПДВ.
Обумовлені договором роботи відповідачем виконані в межах графіку виконання робіт, про що сторонами складені:
- акт приймання виконаних будівельних №3-3-04 за квітень 2010 року (ф.КБ-2в);
- акт приймання виконаних будівельних №4-3-04 за квітень 2010 року (ф.КБ-2в);
- акт приймання виконаних будівельних №1-1-05 за квітень 2010 року (ф.КБ-2в).
Загальна вартість виконаних відповідачем на користь позивача робіт склала 1 437 507,36 грн., що підтверджується:
- довідкою про вартість виконаних робіт (ф.КБ3) № 47 за квітень 2010 р. на суму 1 276 215,47 грн.;
- довідкою про вартість виконаних робіт (ф.КБ3) № 77 за травень 2010 р. на суму 19 822,80 грн.;
- довідкою про вартість виконаних робіт (ф.КБ3) № 108 за серпень 2010 р. на суму 142 469,09 грн.
Вартість виконаних відповідачем на користь позивача підрядних робіт не перевищує визначену сторонами договірну ціну.
Оплата за виконані відповідачем роботи проведена позивачем у повному обсязі протягом квітня-вересня 2010 року.
З огляду на наведене судом встановлено, що роботи за договором виконані відповідачем, прийняті та оплачені позивачем відповідно до умов договору, що підтверджує і сам позивач.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна або розірвання договору, згідно з ст.652 Цивільного кодексу України, допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання сторін змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору або з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частиною 4 ст.653 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що вимога третьої особи про стягнення з підрядників «зайво сплачених коштів» не звільняє позивача від зобов'язання дотримуватися приписів цивільного законодавства щодо обов'язковості договору та необхідності застосування визначеної процедури для того, щоб змінити його умови.
Оскільки зміни до договору в частині коригування вартості підрядних робіт ані за погодженням сторін, ані у судовому порядку не вносилися, вимога про повернення відповідачем частини сплачених у відповідності до умов договору робіт є незаконною і необґрунтованою.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на встановлені Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 р. у справі № 2а-19526/10/2670 факти порушення відповідачем вимог п.1.3.4 ДБН Д.1.1-1-2000, оскільки вони не спростовують обов'язковості дотримання вищенаведеного порядку зміни умов договору.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо повернення позивачеві обґрунтовано та у повній відповідності до умов договору сплачених коштів за виконані відповідачем роботи безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82,84 ГПК України, суд -
В задоволені позовних вимог Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10», м. Енергодар Запорізької області відмовити.
Суддя Т.Г.Алейникова
Рішення оформлене та підписане 15.05.2015 р.