05 травня 2015 року Справа № 876/3119/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Жовківської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, скасування розпоряджень, поновлення на посаді,-
14 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (далі - Жовківська РДА); визнати протиправним та скасувати розпорядження Жовківської РДА від 17.10.2014 року та № 295-к від 20.10.2014 року; поновити її на посаді керівника відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА та стягнути з Жовківської РДА на її користь різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи на посаді головного спеціаліста відділу з моменту переведення - з 20.10.2014 року до моменту ухвалення рішення у справі.
Постановою від 18 лютого 2015 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Жовківської РДА щодо повідомлення ОСОБА_1 про реорганізацію управління економічного розвитку та торгівлі у зв'язку із скороченням штату, пропонування їй призначення на посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі райдержадміністрації та попередження про звільнення відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у разі ненадання згоди на таке переведення. Визнав протиправними та скасував розпорядження Жовківської РДА від 17.10.2014 р. № 294-к ,,Про звільнення за переведенням" та від 20.10.2014р. № 295-к ,,Про призначення за переведенням ОСОБА_1 ". Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА та стягнув з Жовківської РДА на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в сумі 781,74 грн.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА та стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в межах суми стягнення за 1 місяць, що становить 181,80 грн., суд допустив до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Жовківська РДА подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що 21.04.2014 року головні спеціалісти управління економічного розвитку та торгівлі райдержадміністрації Свідняк В. В. і Шарова Н. А. (стаж державної служби в даному управлінні більше 18 р. та 12р. відповідно) направили голові райдержадміністрації службову записку щодо несумісності зайняття посади державного службовця ОСОБА_1, в якій висвітлили факти негідної поведінки останньої.
17.10.2014 року ОСОБА_1 без жодного тиску і шантажу написала заяву щодо звільнення її із займаної посади в порядку переведення у відділ економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації та заяву щодо призначення її на посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі райдержадміністрації.
Відтак, на думку відповідача, ОСОБА_1 звільнена із займаної посади в порядку переведення у відділ економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації на посаду головного спеціаліста відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому голова РДА діяв у межах повноважень передбачених законодавством.
Крім того, ОСОБА_1 жодного дня не перебувала на посаді керівника відділу економічного розвитку та торгівлі, а відтак суд першої інстанції повинен був не поновити одноособово дану особу на посаді керівника відділу економічного розвитку та торгівлі, а зобов'язати Жовківську райдержадміністрацію призначити ОСОБА_1 на посаду керівника відділу економічного розвитку та торгівлі відповідно до процедури, яка передбачена ст. 11 Закону України ,,Про місцеві державні адміністрації".
З огляду на викладене Жовківська РДА просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належать до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що з квітня 2000 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника управління економічного розвитку та торгівлі Жовківської районної державної адміністрації Львівської області.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року № 91 ,,Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій", розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 14.04.2014 року № 212/08/8-14 ,,Про встановлення граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій" голова Жовківської РДА прийняв розпорядження від 30.04.2014 року № 99-к ,,Про затвердження граничної чисельності та впорядкування структури районної державної адміністрації", з яким позивачка ознайомлена 30.04.2014 року.
Відповідно до вказаного розпорядження скорочено дві штатні посади головних спеціалістів управління економічного розвитку та торгівлі, яке реорганізовано у відділ економічного розвитку та торгівлі.
Листом від 04.06.2014 року Жовківська РДА повідомила ОСОБА_1 про реорганізацію управління економічного розвитку та торгівлі із скороченням штату. У зв'язку з чим позивачу запропоновано посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі райдержадміністрації та попереджено, що у разі ненадання згоди на таке переведення вона буде звільнена відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
17.10.2014 року ОСОБА_1 подала відповідачу заяву про звільнення її із займаної посади в порядку переведення у відділ економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації та заяву про призначення її на посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі райдержадміністрації.
На підставі вказаних заяв голова Жовківської РДА видав розпорядження від 17.10.2014 року за № 294-к ,,Про звільнення за переведенням" та від 20.10.2014 року № 295-к ,,Про призначення за переведенням ОСОБА_1Є.", згідно яких ОСОБА_1 була звільнена з посади керівника управління економічного розвитку та торгівлі Жовківської райдержадміністрації в порядку переведення та призначена на посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської райдержадміністрації за її згодою в порядку переведення з управління економічного розвитку та торгівлі Жовківської райдержадміністрації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені розпорядження прийняті з порушенням законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.
Так, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 9 і 30 Закону України ,,Про державну службу" правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю (КЗпП) України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, передбачених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Згідно з статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч.1).
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч.2).
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч.3).
За змістом ч.1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
У пункті 19 постанови від 6.11.1992 року № 9 ,,Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що при розгляді спорів про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторона докази та встановив, що внаслідок реорганізації було скорочено дві посади в управлінні економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА та реорганізовано управління у відділ.
Позивач письмово надала згоду на переведення її у реорганізований відділ економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА.
При цьому суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку щодо протиправності дій та розпоряджень голови Жовківської РДА, оскільки внаслідок реорганізації змінилась тільки назва структурного підрозділу, керівником якого працювала позивач. А тому позивачці протиправно не була запропонована посада керівника відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА, яку фактично позивач займала до реорганізації.
Оскільки час реорганізації Жовківської РДА відповідач протиправно перемістив позивача на нижчеоплачувану посаду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо поновлення позивача на посаді начальника відділу економічного розвитку та торгівлі Жовківської РДА.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки внаслідок реорганізації функціональні обов'язки структурного підрозділу, керівником якого працювала позивач не змінились, а змінилась тільки назва цього структурного підрозділу. Тому законодавчо визначених підстав для переміщення позивача на нижчу посаду у відповідача не було.
Посилання відповідача на доповідну записку працівників Жовківської РДА про негідну поведінку позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки службова перевірка по вказаних у записці фактах не проводилась, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності не приймались.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суд,-
апеляційну скаргу Жовківської районної державної адміністрації Львівської області у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 813/7796/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов