29 квітня 2015 року Справа № 876/2252/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Сидор О.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі № 813/7078/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №2126 від 18.04.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників БПС ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області» в частині п. 1 щодо накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №458 о/с від 13.10.2014 року «По особовому складу» в частині звільнення його з органів внутрішніх справ; поновити його на посаді інспектора патрульної служби взводу №2 роти №5 батальйону патрульної служби ЛМУ ГУ МВС України з 13.10.2014 року та стягнути з відповідача грошове та речове забезпечення за встановленими законодавством нормами за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивач перебуваючи поза службою, грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, зокрема дотримання норм професійної та службової етики, положення Законів України «Про міліцію», що проявилось у керуванні ним на автодорозі Львів-Самбір біля с. Мальованка Городоцького району автомобілем «Деу Ланос», в стані алкогольного сп'яніння, та вчиненні ДТП, внаслідок якого загинула людина, а тому у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України на інспектора ОСОБА_1 рекомендовано накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
В судовому засіданні позивач, представники позивача надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримала їх.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.01.2013 року перебував в ОВС, на займаній посаді інспектора патрульної служби взводу №2 роти №5 БПС ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України сержанта міліції з 16.04.2013 року.
Згідно п.1 оскаржуваного наказу ГУ МВСУ у Львівській області від 18.09.2014 року № 2126 на позивача - сержанта міліції ОСОБА_1, який працював інспектором БПС ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС України накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ за грубі порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу МВС України від 16.03.2007 № 81 та наказу МВС України від 15.05.2007 №157, що виразилось в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула людина.
З наказу № 458ос від 13.10.2014 року вбачається, що сержанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ звільнено за ст. 63 «є» (порушення дисципліни) відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Підставою оскаржуваного наказу був наказ від 13.10.2014 року №2126 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників БПС ЛМУ ГУМВС України у Л/О». Наказом від 13.10.2014 року №2126 встановлено, що 03 вересня 2014 року о 20:45 на 31 км + 50 м автодороги Львів-Самбір-Ужгород інспектор БПС ЛМУ ГУМВС України у Львівській області сержант міліції ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження, сержант міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і з діагнозом «ЗЧМГ, струс головного мозку, забійні садна лобної ділянки справа, забійні рани колінних суглобів» та доставлений на лікування в Городоцьку ЦРЛ, де госпіталізований в травматологічне відділення, а пасажир автомобіля «ВАЗ21063» ОСОБА_6 при доставлянні каретою швидкої медичної допомоги до Городоцької ЦРЛ від отриманих внаслідок ДТП травм померла. Водій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не отримав. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №447, виданого лікарем Городоцької ЦРЛ 04.09.2014 року о 01:45, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (вимірювання проводилось за допомогою приладу «Алконт-01сУ» - вміст етанолу становить 1,1 проміле)».
04 вересня 2014 року органом досудового розслідування прокуратури Львівської області внесено до ЄРДР відомості за обставинами ДТП від 03.09.2014 року яка мала місце на автодорозі Львів - Самбір - Ужгород за участю водіїв ОСОБА_1, та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Проведеним за даним фактом службовим розслідуванням встановлено, що сержант міліції ОСОБА_1 03.09.2014 року, о 20:50 год., перебуваючи поза службою, грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, зокрема дотримання норм професійної та службової етики, положення Законів України «Про міліцію», що проявилось у керуванні ним на автодорозі Львів-Самбір біля с. Мальованка Городоцького району автомобілем «Деу Ланос», в стані алкогольного сп'яніння, та вчиненні ДТП, внаслідок якого загинула людина, а тому у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України на інспектора ОСОБА_1 рекомендовано накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.
Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 цього статуту).
Статтею 5 вказаного статуту передбачено, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 визначені обов'язки осіб рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4)сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7)пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Накладенню на позивача дисциплінарного стягнення та звільненню з органів внутрішніх справ передував висновок службового розслідування, яке проведено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту ОВС України та наказу МВС України від 12.03.2013 року №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в ОВС України, де вина позивача у грубому порушенні службової дисципліни доведена повністю.
В процесі службового розслідування доводився факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що п.3.17 наказу МВС України від 16.03.2007 року №81 визначено, що до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу. До матеріалів справи долучено зобов'язання про дотримання транспортної дисципліни від 30.03.2013 року, 12.05.2014 року, де є підпис позивача під текстом: не здійснювати виїзд власним та службовим транспортом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Також в матеріалах службового розслідування наявна розписка позивача про те, що він зобов'язувався не керувати будь-яким транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Тобто, позивач знав вимоги чинного законодавства та позицію МВС з приводу безальтернативного звільнення за вчинені ним порушення.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що не доведено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №447 від 04.09.2014 року не можна вважати дійсним, так як при проведенні огляду було використано спеціальний технічний засіб Алконт 01су, свідоцтво на який було дійсне до 28.04.2011 року.
Колегія суддів погоджується, що даний висновок щодо результатів медичного огляду не може бути належним та допустимим доказом по справі, оскільки проведення огляду здійснювалось з порушенням вимог чинного законодавства, так як використовувався спеціальний технічний засіб, свідоцтво на який було дійсне до 28.04.2011 року.
У зв'язку з чим, судом апеляційної інстанції було надіслано запит до Прокуратури Львівської області щодо надання висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи речового доказу крові ОСОБА_1 на наявність спирту. На вимогу суду Прокуратурою Львівської області надано апеляційному суду висновок експерта №2863/2014-т про проведення судово-медичної експертизи речового доказу крові ОСОБА_1 на наявність спирту. Згідно даного висновку встановлено, що у ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в кількості 2,65% (проміле).
Таким чином, факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння підтверджується даним висновком експерта №2863/2014-т про проведення судово-медичної експертизи речового доказу крові ОСОБА_1 на наявність спирту, яким встановлено, що у ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в кількості 2,65% (проміле), а також актом медичного огляду позивача, який проводився лікарем Городоцької ЦРЛ ОСОБА_10, в п. 17 якого зазначено, що у позивача присутній запах алкоголю з рота (а.с.80-81).
Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ щодо дотримання дисципліни, що проявилось у керуванні ним на автодорозі Львів-Самбір біля с. Мальованка Городоцького району автомобілем «Деу Ланос» в стані алкогольного сп'яніння, де було вчинено ДТП з його участю, внаслідок якого загинула людина.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з органів внутрішніх справ тривало досудове розслідування у кримінальному провадженні під час якого досліджуватимуться всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, то вони є помилковими, оскільки обставини з приводу ДТП повинні були встановлюватись слідчим відділом прокуратури Львівської області під час досудового розслідування, а не працівниками ГУ МВС України у Львівській області. У процесі службового розслідування, працівниками ГУ МВС України у Львівській області доводився факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення. Підставою дисциплінарної відповідальності став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи не належному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі № 813/7078/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Т.В. Онишкевич