Справа: № 363/129/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Підкурганний В.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
13 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 лютого 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
15.01.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - Управління), в якому просив суд визнати неправомірним рішення від 2 грудня 2014 року № 3043 щодо відмови в призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Управління зарахувати йому до пільгового стажу роботу за період з 3 травня 1995 року по 19 березня 2013 року з повним робочим днем при п'ятиденному робочому тижні та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.
Вважає, що відмова відповідача є неправомірною, оскільки трудової книжкою ОСОБА_2 підтверджується його перебування з 3 травня 1995 року по 19 березня 2013 року в трудових відносинах з Київським ВГРЗ штабу ВГРЧ Південний Захід на посадах, віднесених до Списку №1, що надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11 лютого 2015 р. позов задоволено: визнано неправомірним рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області від 2 грудня 2014 року № 3043, оформленого листом від 2 грудня 2014 року вих. № 5386/04 щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу роботу за період з 3 травня 1995 року по 19 березня 2013 року з повним робочим днем при п'ятиденному робочому тижні, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення та призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах.
Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Управлінням правомірно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки довідки про підтвердження стажу роботи, які дають право на пенсію за списком № 1, видані позивачу є недійсними та при обчисленні пенсії дані довідки застосовувати не можна.
Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 3 травня 1995 року по 31 грудня 1996 року ОСОБА_2 працював повний робочий день у Київському ВГРЧ УДК «Укрметротунельбуд» на посаді респіранторника; з 1 січня 1997 по 1 липня 1999 років на посаді бійця 2 класу; з 1 липня 1999 по 31 березня 2004 років у Київському ВГРЗ на посаді респіраторника; 1 квітня 2004 по 27 грудня 2009 років позивач займав посаду командира відділення у Київському ВГРЗ; в період з 28 грудня 2009 по 28 лютого 2011 років на посаді респіраторника в Київському ВГРЗ; 1 березня 2011 року по 19 березня 2013 року ОСОБА_2 працював в Київському ВГРЗ на посаді командира відділення. Зазначене підтверджується трудовою книжкою (а.с. 9-11).
Згідно Довідки від 20 серпня 2014 року № 651/96-22, ОСОБА_2 працював повний робочий день на Київському ВГРЗ штабу ВГРЧ Південний Захід (правонаступником якого є державна організація «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін») за період з 3 травня 1995 року по 19 березня 2013 року та виконував роботи в особливо небезпечних і тяжких умовах праці при рятуванні людей і ліквідації аварії на шахтах, кар'єрах, тунелях метрополітену, будівництві метрополітенів, що обслуговуються аварійно-рятувальними підрозділами, при виконанні технічних робіт у ізолюючих газозахисних апаратах (респіратори з високопроцентним вмістом кисню), костюмах хімічного та інших типів захисту. (а.с.12-14).
Довідкою від 12 жовтня 2009 року № 232/10-12 зазначено, що Державна організація «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» не нараховував збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування в зв'язку з тим, що особовий склад був звільнений від сплати податку Пенсійного фонду по 31 грудня 2003 року, згідно з пільгою ПСД 056 ГІ - служба в воєнізованій охороні, в органах спецзв'язку і гірничорятувальних частинах незалежно від підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання (а.с. 27).
3 вересня 2014 року позивач звернувся до Управління із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії.
Рішенням від 2 грудня 2014 року № 3043 Управління відмовило позивачу у задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з тих підстав, що право на відповідну пенсію мають працівники тільки тих державних аварійно-рятувальних служб, які здійснюють гірничо-рятувальне обслуговування обертів вугільної та гірничо-рудної промисловості, у тому числі під час їх будівництва, реконструкції та експлуатації та зазначило, що оскільки Київський воєнізований гірничо-рятувальний загін здійснює обслуговування об'єктів не тільки гірничої промисловості, а й інших, не передбачених зазначеним вище підрозділом Списку №1, то працівники цього загону не користуються правом на відповідну пенсію (а.с. 28).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058), особам, які працювали або працюють на підземних роботах, та роботах з особливо шкідливими важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 р. (далі - Закон № 1788).
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788, вищевказані працівники мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, зокрема чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них - не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом «а» підрозділу 5 розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 передбачено роботу на посаді респіраторника.
Пунктом 1.5а розділу 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 передбачено роботу на посаді респіраторника, бійця 2 класу (газорятувальника) та командира відділення.
Розділом 1 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 до гірничих робіт віднесено видобування корисних копалин, геологорозвідувальні роботи, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.
В пункті 7 Роз'яснення № 01-3/406-02-2 від 10.05.1994 р. «Про порядок застосування Списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», Міністерство соціального захисту населення України роз'яснило, що у випадках, коли в Списках N 1 і 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Нормами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Крім того, згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Крім того, відповідно до наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 7 жовтня 1999 року, робочі місця, на яких працював позивач у гірничорятувальній частині Київського штабу державної гірничорятувальної служби МНС України, за результатами атестації були визнані такими, що належать до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на отримання пенсії на пільгових умовах, який затверджено Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (а.с. 18-21).
Наказ Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно- рятувальної) служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 7 жовтня 1999 року є діючим, у встановленому законом порядку ніким не оскаржений, не визнаний незаконним в судовому порядку тощо.
Таким чином, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на лист ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» від 15.12.2014 р. № 983/96-22 як на доказ проведення атестації робочих місць з порушенням вимог закону, оскільки не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки в установленому законом порядку така атестація незаконною не визнавалась, а Перелік робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним, забезпеченням працівників ДП «Київський воєнізованим аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін», затверджений командиром Київського воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону в установленому законом порядку не скасовано.
Разом з тим, чинність Наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 7 жовтня 1999 року та проведеної відповідно до нього атестації, підтверджено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у цивільній справі № 22-ц/796/5401/2013.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах стало те, що Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін здійснює обслуговування об'єктів не тільки гірничої промисловості, а й інших, не передбачених зазначеним підрозділом Списку № 1, тому правом на відповідну пенсію працівники цього загону не користуються, в т.ч. ОСОБА_2
Не заслуговують на увагу й решта доводів апеляційної скарги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що я у зв'язку з перебуванням в трудових відносинах з Київським ВГРЗ штабу ВГРЧ Південний Захід правонаступником якого є державна організація «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» з 3 травня 1995 року по 19 березня 2013 року ОСОБА_2 має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 лютого 2015 р., залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 лютого 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.