Справа: № 372/19/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Проць Т.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської про зобов'язання перерахунку пенсії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва, в якому просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області, провести з 01 липня 2014 року перерахунок розміру його пенсії, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області №251 від 16.06.2014 року, яку він надав відповідачу 18.06.2014 року.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок розміру пенсії відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області №251 від 16.06.2014 року з 01 липня 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення
Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в даному випадку з апеляційною скаргою звернувся відповідач та вказує на відсутність законодавчо визначених підстав для перерахунку пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області та з 17.05.1995 року отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Пенсія ОСОБА_2 обчислена із заробітної плати судді за останнім місцем роботи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 року.
18.06.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському району Київської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки про заробітну плату №251 від 16.06.2014 року.
Листом від 20.06.2014 року №39/ІІІ-04 відповідач відмовив у перерахунку пенсії за відсутності підстав для такого перерахунку.
Не погодившись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Постановою Київського Апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про заробітну плату № 251 від 16.06.2014 року
У зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом, в якому просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області, провести з 01 липня 2014 року перерахунок розміру його пенсії, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області №251 від 16.06.2014 року, яку він надав відповідачу 18.06.2014 року.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про їх законність та обґрунтованість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, спеціальним законом, що регулює гарантії соціального захисту суддів є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції, діючій на час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Норми ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судді у відставці з грошовим утриманням працюючого судді на посаді, яку займала позивач до виходу у відставку. І це зумовлює проведення перерахунку довічного її грошового утримання як судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді.
Як встановлено положеннями ч. 4 ст. 17 вказаного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.
Статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративну посаду, яку суддя обіймає в суді.
Згідно ч. 5 ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим у відставку зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судді, що працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитись у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, зокрема - нарахування та виплату довічного грошового утримання суддів у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.
Європейської хартії «Про статус суддів» суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої є оптимально наближений до рівня останньої заробітної плати в якості судді. Чинність цієї хартії є пріоритетною.
Згідно п. 6 рішення Ради Суддів України № 18 від 23 березня 2012 року за результатами розгляду звернень суддів у відставці щодо їх права на перерахунок довічного грошового утримання, слід визнати у них такого права відповідно до частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року (справа № 1-2/2013) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Зокрема Конституційний Суд України в своєму рішенні вказав на недопустимість звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Конституційний Суд України в рішенні зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання не є особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів, що суддя у відставці має право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді і мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці; що це забезпечення гідно його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, що рівень грошового утримання судді у відставці виплачується йому в розмірі від 80 до 90 відсотків зарплати працюючого судді на відповідній посаді без обмеження суми граничного розміру. Це відповідає ч. 1 ст. 126 Основного закону України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, зміст ст. 138 Закону № 2453 в редакції, яка діє внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, чітко та однозначно встановлює співвідношення та залежність розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Існуюче формулювання змісту статті зазначеної закону є цілком достатнім для того, щоб зробити висновок, що зміна розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, є достатньою підставою для зміни розміру відповідного місячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Зокрема, пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 № 5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Також додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Обухів та Обухівському районі Київської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про заробітну плату №251 від 16.06.2014 року, тобто рішенням, яке набрало законної сили було визнано протиправним рішення відповідача про відмову здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Київській області про заробітну плату.
Таким чином, відмова пенсійного органу у перерахунку позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації.
Тому, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату №251 від 16.06.2014 року.
При цьому, відповідно до ст.84 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача 18 червня 2014 року, таким чином, колегія суддів погоджуєтьс яз висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про заробітну плату №251 від 16.06.2014 року починаючи з 01 липня 2014 року в повній мірі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 15 травня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.