Справа: № 357/3094/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Ключковича В.Ю.,
Собків Я.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про перерахунок пенсії, -
31 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належить до числа потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Біла Церква і одержує пенсію за віком, в розмір пенсії входить додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю і надбавка, як дитині війни.
Перебуваючи на обліку у відповідача, позивач звернулась із заявою до відповідача про здійснення з 01 січня 2014 року перерахунку пенсії та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період; зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Однак, листом відповідача від 18 грудня 2014 року № 1119/О-01 у проведенні перерахунку їй було відмовлено. Зокрема, свою позицію відповідач обґрунтував тим, що нарахування та виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. А згідно ч. 1 даної статті громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 4 категорії, має становити 15 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач здійснював виплату у розмірі, визначеному постановами КМУ, що є меншим за розмір, встановлений Законами.
Зі змісту приписів ст. 113 Конституції України випливає, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 зауважив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення та доплати до пенсії у розмірі, визначеному постановами КМ України, а не відповідними Законами є неправомірними.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набрала чинності з 03 серпня 2014 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2015 року задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної надбавки дитині війни, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя суддя суддя І.Й. Петрик В.Ю. Ключкович Я.М. Собків
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.