Справа: № 711/13749/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Демчик Р.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якому просить визнати відмову УПФ України в м. Черкасах Черкаської області щодо перерахунку їй пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати протиправною, зобов'язати УПФ України в м. Черкасах Черкаської області провести їй перерахунок пенсії з врахуванням інших виплат починаючи з 15 січня 2013 року у розмірі 80% та проводити подальшу її виплату.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат ОСОБА_2 неправомірною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області провести перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням «інших виплат», починаючи з 11 червня 2014 року. Позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 15 січня 2013 року по 10 червня 2014 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 26 жовтня 2011 року вона перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності третьої групи відповідно Закону України «Про державну службу».
04 серпня 2014 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області їй було видано довідку №13-12/289-7963, де в «інші виплати» була включена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем та матеріальна допомога на оздоровлення.
15 вересня 2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою в якій просила зробити перерахунок пенсії згідно нової довідки про заробітну плату.
Листом від №518/Н-10 від 15 вересня 2014 року відповідач відмовив позивачу в перерахуванні пенсії, посилаючись на те, що згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. При цьому, суд першої інстанції вказав дату 11.06.2014 року, з якої слід провести перерахунок пенсії.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в повній мірі, так як судом не вірно визначено дату початку проведення перерахунку, чим порушено норми матеріального права.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
За змістом статті 37 Закону N 3723-XII (у в редакції ,яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове пенсійне страхування,без обмеження граничного розміру пенсії, особам ,які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями ,- у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітну, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону N 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що інші виплати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що інші виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, мають враховується при обчисленні розміру його пенсії, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, що стосується дати проведення перерахунку, то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, в якій просив включити до складових заробітної плати суми інших виплат 15.09.2014 року (а.с.11).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до положень ст.45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням інших виплат підлягає з першого числа наступного місяця після подачі заяви до відповідача, тобто з 01.09.2014 року.
Що стосується перерахунку пенсії з 11.06.2014 року по 01.10.2014 року, то в силу положень .4 ст.45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, так як перерахунок пенсії проводиться з моменту звернення особи з відповідною заявою до пенсійного органу.
Що стосується позовних вимог за період з 15.01.2013 року по 10.06.2014 року, то враховуючи дату звернення до суду 11.12.2014 року (а.с.1), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення їх без розгляду через пропуск шестимісячного строку звернення до суду звернення до суду.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Доводи апелянта викладенні в апеляційній скарзі, що інші виплати не входять до складу заробітної плати не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, однак, порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2015 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням сум інших виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії, у розмірі 80 % від заробітної плати, відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» у редакції, чинній на час призначення пенсії, із включенням до складу заробітної плати інших виплат, на підставі довідки про складові заробітної плати від 04.08.2014 року №13-12/289-7963 починаючи з 01 вересня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги за період з 15.01.2013 року по 10.06.2014 року залишити без розгляду.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 14 травня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.