Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна
12 травня 2015 року справа №805/5537/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул.. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Блохіна А.А.
секретар судового засідання Манаєв М.В.
за участі представників:
позивача - Бакало І.А., Єршова Н.В.
відповідача - Колеснікова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014р. по справі № 805/5537/14 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Свинець" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про: визнання недійсною письмову податкову консультацію від 18.03.2014 року № 1002/10/05-14-17-01-13 та зобов'язання надати в межах компетенції нову податкову консультацію з урахуванням висновку суду на запит від 27.02.2014 року за вих. № 187,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсною письмову податкову консультацію від 18.03.2014 року № 1002/10/05-14-17-01-13 та зобов'язання надати в межах компетенції нову податкову консультацію з урахуванням висновку суду на запит від 27.02.2014 року за вих. № 187.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014р. позов задоволено, внаслідок чого визнано недійсною письмову податкову консультацію від 18.03.2014 року № 1002/10/05-14-17-01-13, зобов'язано Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області надати в межах компетенції нову податкову консультацію з урахуванням висновку суду на запит від 27.02.2014 року за вих. № 187.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного провадження відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що Податковим кодексом не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків, не містить конкретної відповіді на поставлене питання. Відповідач зазначив, що надана ними консультація не суперечить нормам податкового законодавства, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач 27.02.2014 р. звернувся до відповідача з запитом № 187 про отримання податкової консультації, в якому просив надати письмову індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- чи існує законодавчо врегульована обмежувальна сума закупівлі акумуляторних батарей: електричні свинцево-кислотні (код УКТ ВЕД); залишки та брухт електричних акумуляторів з вмістом свинцю (код УКТ ВЕД) у фізичних ociб платників податків при отриманні зазначеної в п.п. 165.1.25 Податкового кодексу Україна пільги.
- чи поширюється дія постанови правління НБУ № 210 від 06.06.2013 р., "Про встановлення граничних сум розрахунку готівкою" на розрахунки при оплаті закуплених у фізичних ociб акумуляторних батарей за переліком, викладеному п. 165.1.25 ПК України. Чи має право ПрАТ "Свинець" на протязі одного дня проводити готівкові розрахунки з кожною фізичною особою в сумі до 150000 грн., незалежно від кількості таких фізичних ociб в один день.
- чи поширюється припис розділу IV п.п. 179.2 ПК України на фізичних ociб, які здали на ПрАТ "Свинець" акумуляторні батареї i чи потрібно їм подавати piчну декларації про майновий стан i доходи із внесенням в них відомостей про отриманий дохід за здані АКБ.
Відповідачем надана податкова консультація від 18.03.2014 р. за № 1002/10/05-14-17-01-13.
Позивач не погоджується з наданою консультацією та просить суд її скасувати та зобов'язати податковий орган надати в межах компетенції нову податкову консультацію з урахуванням висновку суду на запит.
У п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами.
За приписами п.52.5 наведеної статті контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Згідно п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Тобто, дана норма передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Податковим кодексом не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків, не містить конкретної відповіді на поставлене питання.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом консультації було надання роз'яснення, зокрема, з питання чи існує законодавчо врегульована обмежувальна сума закупівлі акумуляторних батарей: електричні свинцево-кислотні (код УКТ ВЕД); залишки та брухт електричних акумуляторів з вмістом свинцю (код УКТ ВЕД) у фізичних ociб платників податків при отриманні зазначеної в п.п. 165.1.25 Податкового кодексу Україна пільги.
З цього питання відповідачем було роз'яснено, що обмежень, щодо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що не включається до суми доходу, підпунктом 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПК України не визначено.
Одночасно, відповідач звернув увагу позивача на те, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; операції у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини ( згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України).
Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. № 433 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами»; постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1120 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків» використані акумулятори не відносяться до побутових відходів. Якщо, платником податків буде реалізоване залишки та брухт акумуляторів на загальну суму 150000 грн., - у кількості, що може бути створена лише в процесі здійснення господарської діяльності то, навіть, якщо вони підпадають під УКТ ЗЕД, визначені п.165.1 ст.165 ПК України, ця діяльність є підприємницькою, носить системний характер, підлягає ліцензуванню, як діяльність зі збирання та зберігання небезпечних відходів та як наслідок, підпадає під дію законодавства з питань оподаткування.
Колегія суддів вважає, що надана відповідачем консультація про те, що обмежень щодо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що не включається до суми доходу, підпунктом 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПК України не визначено, відповідає вимогам податкового законодавства.
Висвітлення положення законодавства щодо ліцензування діяльності у сфері обігу з відходами не відноситься до компетенції податкового органу та не було предметом запиту. Таким чином, викладення відповідачем своєї думки з приводу ліцензування діяльності, не є підставою для визнання недійсною податкової консультації.
Згідно запиту по другому питанню позивач просив надати відповідь стосовно того, чи поширюється дія постанови правління НБУ № 210 від 06.06.2013 р. "Про встановлення граничних сум розрахунку готівкою" на розрахунки при оплаті закуплених у фізичних ociб акумуляторних батарей за переліком, викладеному п. 165.1.25 ПК України. Чи має право позивач на протязі одного дня проводити готівкові розрахунки з кожною фізичною особою в сумі до 150000 грн., незалежно від кількості таких фізичних ociб в один день.
У податковій консультації відповідач зазначив, що відповідно до п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
Постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 установлена гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.
Колегія суддів вважає, що надана відповідачем консультація не суперечить вимогам податкового законодавства. Відсутність конкретної відповіді на поставлене питання, не є підставою для визнання податкової консультації недійсною.
У запиті на отримання податкової консультації по третьому питанню позивач просив надати відповідь стосовно того, чи поширюється припис розділу IV п.п. 179.2 ПК України на фізичних ociб, які здали на ПрАТ "Свинець" акумуляторні батареї i чи дає їм можливість не подавати piчну декларацію про майновий стан i доходи.
Відповідач у податковій консультації зазначив, що підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначено у п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Підпунктом 176.2 статті ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковим агентам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, сума доходу, отримана за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою «149».
На думку колегії суддів, надана відповідачем консультація не суперечить вимогам податкового законодавства. Відсутність конкретної відповіді на поставлене питання, не є підставою для визнання податкової консультації недійсною.
Оскільки позивачем не доведено тих обставин, що надана відповідачем податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014р. по справі № 805/5537/14 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014р. по справі № 805/5537/14- скасувати.
Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Свинець" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсною письмову податкову консультацію від 18.03.2014 року № 1002/10/05-14-17-01-13 та зобов'язання надати в межах компетенції нову податкову консультацію з урахуванням висновку суду на запит від 27.02.2014 року за вих. № 187.
Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 травня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена 15 травня 2015 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Блохін А.А.
Сухарьок М.Г.