14 травня 2015 рокусправа № 808/4159/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Гімона М.М.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у справі №808/4159/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування наказу, -
19.04.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.50), просила визнати дії Мелітопольської ОДПІ по виданню наказу №757 від 11.04.2013р. на проведення перевірки протиправними та скасувати наказ №757 від 11.04.2013р. Мелітопольської ОДПІ як незаконний.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, позивачем були надані всі запитувані документи, а відтак, у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової перевірки. Також посилається на те, що її не було завчасно повідомлено про проведення перевірки, та отриманий нею наказ був не на відповідному бланку та без печаті, а підпис, за яким його підписано, не схожий на підпис начальника ОДПІ.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби №757 від 11.04.2013 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Код за ДРФО -НОМЕР_1, з питання повноти та своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість, контролю щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Мелітопаольська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга мотивована правомірністю оскарженого наказу та дій ДПІ при його прийнятті.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що начальником Мелітопольської ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби видано наказ №757 від 11.04.2013р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питання повноти та своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість, контролю щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року терміном п'ять робочих днів з 11.04.2013 року.
Правовими підставами для видання наказу зазначено п.п 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
11.04.2013 року ФОП ОСОБА_2 отримала вказаний наказ, про що свідчить її особистий підпис на копії Наказу (а.с.46) та 11.04.2013 року подано заяву про проведення документальної планової перевірки в приміщенні податкової інспекції за адресою: вул.Кірова, 31 (а.с.122)
У період з 11.04.2013 року по 17.04.2013 року посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведено перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №412/172/НОМЕР_1 від 24.04.2013 року. В Акті зазначено, що перевірку проведено з відома та в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Згідно ж заяви ФОП ОСОБА_2 №6191/Г від 11.04.2013 р. перевірку проведено в приміщенні Мелітопольської ОДПІ (а.с.35-41) В період проведення перевірки, відповідачем було направлено запит №2620/1717-213 від 11.04.2013, в якому відповідач просив надати данні та документальне підтвердження з поясненнями за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. 12.04.2013 року позивачем були надані копії документів.
Отже, на час звернення позивачем з позовом до суду (19.04.2013р.), вказаний наказ був реалізований, на підставі нього проведено перевірку та прийнято податкове повідомлення-рішення.
Правомірність та обґрунтованість наказу про проведення перевірки, дій посадових осіб ДПІ щодо прийняття наказу, є предметом спору, який передано на вирішення суду. При цьому, порядок проведення перевірки, а так само оформлення її результатів не є предметом даного судового розгляду.
За наслідком перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст.78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Оскільки, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, то останній мав керуватися вимогами ст.78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.
Згідно п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, в редакції, чинній на час прийняття оскарженого наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, правовими підставами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.
Відповідно до пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова інформація у даному Кодексі вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем був надісланий запит №1993/Г/17-213 від 18.03.2013 про надання первинних бухгалтерських та податкових документів за період з 01.01.2011 по 31.03.2013.
Підставою для направлення запиту стало встановлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, а саме за даними наданих до Мелітопольської ОДПІ звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, обсяг виручки перевищує обсяг загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, визначений для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість.
Зазначений запит був отриманий позивачем 20.03.2013.
На вказаний запит позивач надала 29.03.2013 запитувані документи.
В межах своєї компетенції, відповідачем прийнято наказ №757 від 11.04.2013р. про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 При цьому визначено необхідність проведення саме виїзної перевірки. Проте, фактично, проведено невиїзну перевірку, в розумінні ст.75 ПК України, оскільки позивач у своїй заяві просила провести призначену перевірку саме в приміщенні контролюючого органу. При цьому, та обставина, що у своїй заяві позивач зазначила «планову перевірку», в той час, як в наказі визначено призначення позапланової перевірки, не може бути підставою для визнання протиправними дій контролюючого органу при виданні наказу, а так само не може бути підставою для його скасування.
Та обставина, що вказана заява була подана позивачем саме в межах проведеної перевірки позивачем не заперечувалась, а, як вже було зазначено, питання правильності оформлення проведеної перевірки (як виїзної або як невиїзної) не є предметом даного спору.
Крім того, скасовуючи оскаржений наказ, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення.
Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ та дії щодо його прийняття не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним наказу, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача з огляду на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було в повному обсязі з'ясовано обставини справи, проте допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело, до неправильного вирішення справи, що в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року по справі № 808/4159/13-а скасувати та прийняти нову.
У задоволенні позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Постанову у повному обсязі складено 15.05.2015р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: М.М.Гімон