"14" травня 2015 р.справа № 804/1446/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі № 804/1446/15 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та судових витрат,-
ОСОБА_1 17 січня 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Держави Україна в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрьєвича, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Держави Україна в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича при забезпеченні реєстрування поданих документів ОСОБА_3, наданих ОСОБА_1, згідно ст.172 СК України, через канцелярію суду та ст. 51 Конституції України, а саме сприяння не внесенню службовою особою до офіційних документів відомостей, складання і ведення завідомо неправдивих документів відомостей, складання і ведення завідомо неправдивих документів у суді, у якому він організує функціонування державної установи;
- визнати дії Держави Україна в особі голови Тернівського районого суду м.Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича такими, що порушили право позивача на доступ до правосуддя та право звернення за захистом прав та інтересів непрацездатної, немічної матері, як її законного представника, без спеціальних на те повноважень;
- визнати неправомірними дії Держави Україна в особі голови Тернівського районого суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича, який не зобов'язав реєстратора Тернівського районного суду м. Кривого Рогу виконувати свої обов'язки, норм ст.ст.154,172 СК України, дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст. 1, 3, 8, 51 Основного Закону;
- витребувати у Держави Україна в особі голови Тернівського районого суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича документ який підтвердить, що ним вирішено питання щодо реєстрації позову ОСОБА_3 від 16.12.2014 року;
- зобов'язати Державу Україна в особі голови Тернівського районого суду м. Кривого Рогу зареєструвати і розглянути позов ОСОБА_3 від 16.12.2014 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які він поніс і які пов'язані з витратами у зв'язку з провадженнями у судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 100 грн.;
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, діями Держави Україна в особі голови Тернівського районого суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрьєвича в сумі 2500 гривень.
Адміністративний позов фактично обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 було подано до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу позов ОСОБА_3 від 16.12.2014 року проте, реєстратор Тернівського районого суду м. Кривого Рогу відмовив в реєстрації поданих позивачем документів в інтересах його матері. Голова Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрій Юрійовича відмовився вирішити організаційні питання суду, а саме зобов'язати зареєструвати позов від 16.12.2014 року. На скаргу ОСОБА_1 від 16.12.2014 року відповідач листом С-34/2014 №15755 01-21 від 19.12.2014 року не визнав порушення прав позивача. Позивач вважає, що відповідач порушив принцип законності, норми процесуального права, що призвело до неправомірних наслідків і порушення прав позивача, свобод та інтересів та своїми протиправними діями завдав моральну шкоду позивачу, яка проявляється у тому, що відносно позивача було необґрунтовано прийнято рішення, а саме: не внесення службовою особою до офіційних документів відомостей, складання і ведення завідомо неправдивих документів, яким позбавлено права на ефективний засіб правового захисту та права звернення за захистом прав та інтересів непрацездатної, немічної матері, як її законного представника, без спеціальних на те повноважень, цим заходом підвищив ризик втрати права на повагу до гідності позивача, соціальний захист, відшкодування шкоди від не попереджених негативних суспільних наслідків пов'язаних з недовірою до неупередженого, справедливого та публічного розгляду справи позивача та до суду, який здійснює свої офіційні повноваження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрія Юрійовича про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та судових витрат відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предмет цього позову не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій відповідача з приводу відмови у прийнятті позовної заяви хворої матері позивача, яка була надана позивачем та дій, які врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження по цій справі позбавив позивача права на судовий захист, та обмежив його доступ до правосуддя, чим порушив Конституцію України.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства, позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1,4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Позбавленням права на розгляд справи є, зокрема, незаконне повернення позовної заяви, відмова у відкритті провадження, залишення позовної заяви без розгляду.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач вважає, що діями голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Демиденко Юрій Юрійовича, а саме відмовою вирішити організаційні питання суду, а саме зобов'язати зареєструвати позов його матері від 16.12.2014 року порушено його право на судовий захист, та обмежено його доступ до правосуддя передбачені Конституцією України.
Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі суд першої інстанції, зокрема, посилається на позицію Верховного Суду України, викладену у п. 10 Постанови Пленуму № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до якої, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Проте суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду України, викладену у п. 10 Постанови Пленуму № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», оскільки цей спір виник не з приводу оскарження діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відмова у прийнятті цього позову, без дослідження обставин справи, позбавляє суд реальної можливості надати належну правову оцінку тим обставинам, якими обґрунтовано заявлені вимоги.
Заявлення позовних вимог до відповідача, який, на думку суду, не здійснював владних управлінських функцій, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження, а може бути підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу суду першої інстанції на вимоги пункту 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи.
У разі виникнення у суду будь-яких питань щодо уточнення вимог та їх обґрунтування, щодо з'ясування питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, щодо визначення фактів, які необхідно встановити для вирішення спору, та щодо з'ясування доказів, якими сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, необхідно керуватися статтею 111 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачена можливість проведення попереднього судового засідання, де всі вищезазначені питання і мають бути з'ясовані судом, при цьому, проведення такого засідання є більш доцільним для ефективного виконання завдань адміністративного судочинства.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Між тим, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі №804/1446/15, посилаючись при цьому як на підставу для відмови у відкритті провадження на пункт 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України не роз'яснив позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
В свою чергу частиною 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Враховуючи положення частини 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що відмова у прийнятті цього позову, без дослідження обставин справи, позбавляє суд реальної можливості надати належну правову оцінку тим обставинам, якими обґрунтовано заявлені вимоги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції у справі №804/1446/15 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі №804/1446/15 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко