ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 травня 2015 року 14:06 № 826/2287/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Приватного підприємства «ЛПТ - Торг»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько А.О.
від відповідача: Радчук В.А.
Приватне підприємство «ЛПТ - Торг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ПП «ЛПТ Торг» звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.; звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.; звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти подані ПП «ЛПТ- Торг» за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.: звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015; звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015, які було доставлено до ДПС України 16.01.2015 днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем фактично відмовлено позивачу у прийнятті податкової декларації за грудень 2014 року, що є протиправним, оскільки у вказаній податковій декларації позивач вказав усі обов'язкові реквізити, в тому числі і адресу свого місцезнаходження. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на їх необґрунтованість та правомірність прийнятого рішення. Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги зазначив, що податкова декларація позивача не була прийнята, оскільки звітність була надіслана позивачем після припинення дії договору про визнання електронних документів. Разом з тим, ПП «ЛПТ-Торг» має стан 3 - рішення про припинення (ліквідаційна процедура).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.
Приватне підприємство «ЛПТ-Торг» є юридичною особою, яке зареєстроване 06.06.2014 р. за № 10711020000032149 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві.
З 10.06.2014 року ПП «ЛПТ-Торг» перебуває на обліку у ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків, про що зроблено відповідний запис під № 265614070448. Окрім того, ПП «ЛПТ-Торг» з 10.06.2014 року перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник єдиного внеску, про що зроблено відповідний запис під № 10000000204801.
На виконання вимог п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, між ПП «ЛПТ-Торг» та ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено Договір про визнання податкових документів № 190620141 від 19.06.2014 року (надалі Договір). Предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Так, ПП «ЛПТ-Торг» засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015; звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015; звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015, які було доставлено до ДПС України 16.01.2015.
Проте, відповідачем не було прийнято зазначені вище податкові документи. Мотивацією відмови в їх прийнятті було те, що «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з ДФСУ».
Позивач, вважаючи дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу приписів пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 та пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 46.5 ст. 46 та п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Під обов'язковими реквізитами в силу приписів п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).
Передбачений статтею 48 Податкового кодексу України перелік обов'язкових реквізитів декларації є вичерпним.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 N 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 грудня 2013 р. за N 2094/24626 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити, а також передбачає заповнення такого додаткового реквізиту як місцезнаходження (місце проживання) платника податків - рядок 6 «податкова адреса платника податків».
Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Згідно з приписами п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України).
Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьо/х робочих днів з дня її отримання.
Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2014 року, вирішення даного публічно - правового спору пов'язується з оцінкою цього документа в частині відповідності порядку його заповнення вимогам чинного податкового законодавства.
Як встановлено судом, податкова декларація позивача з податку на додану вартість за грудень 2014 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерством доходів і зборів України від 13.11.2013 р. N 678, усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити, зокрема, податкова адреса ПП «ЛПТ-Торг» зазначені.
Так, в рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року зазначену податкову адресу: м. Київ, вул. Маршала Гречка, буд. 13, оф. 705, що відповідає адресі, визначеній у статуті товариства та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Крім того, місцезнаходження ПП «ЛПТ-Торг» підтверджується договором № 75 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2014 р.
Разом з тим, відмова відповідача у прийнятті податкової звітності за звітний податковий період: грудень 2014 року, зроблені з огляду на те, що договір про визнання електронних документів є припиненим. Крім того, представник відповідача зауважив, що ПП «ЛПТ-Торг» не надавало підтвердження свого місцезнаходження та на даний час має стан 3- прийнято рішення про припинення.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач зазначив, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено запит № 526 на встановлення місця знаходження суб'єкта підприємницької діяльності від 09.09.2014 р. до оперативного управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. У відповідь на вказаний запит до ДПІ направлено довідку № 761/07 від 10.09.2014 р. в якій зазначено, що в результаті проведення заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження даного товариства фактичне місцезнаходження не можливо встановити.
У зв'язку із цим, відповідачем було винесено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП за № 5392/9/26-56-18-05-20 від 10.09.2014 р. з додатком, а саме: рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 10.09.2014 р. № 1043/26-56-18-05. Станом на 10.09.2014 р. підприємство мало стан 9 направлено повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням.
Разом з тим, представник відповідача послався на те, що договір, укладений між ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та ПП «ЛПТ-Торг» від 19.06.2014 р. № 190620141 було розірвано в односторонньому порядку у зв'язку із тим, що місцезнаходження останнього встановити не можливо. Про зазначене було повідомлено позивача листом від 11.09.2014 р. № 8465.
Отже, у разі припинення дії договору податкові документи в електронному вигляді не приймаються (п. 5 розділу 6 Договору № 190620141).
Однак, дослідивши фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає висновки відповідача помилковими, оскільки встановлення факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, в силу приписів статті 49 Податкового кодексу України, під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2014 р. по справі № 826/16724/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 р., за позовом ПП «ЛПТ-Торг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, позов ПП «ЛПТ-Торг» задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19.06.2014 р. № 190620141. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили.
Судами встановлено, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141 в односторонньому порядку відсутні, а дії ДПІ у Подільському районі є протиправними.
Разом з тим, суд враховує, що відповідачем не було надіслано ПП «ЛПТ-Торг» повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій відповідно до положень ст. 49 Податкового кодексу України.
Також суд не приймає посилання відповідача на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про розпочато процедуру припинення юридичної особи, оскільки останній внесено державним реєстратором 05.03.2015 р. (номер запису 10711100010032149), а декларація за звітний податковий період грудень 2014 року була подана позивачем 16.01.2015 р.
Враховуючи, що під час перевірки поданої ПП «ЛПТ-Торг» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що відмова ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.
Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття поданої ПП «ЛПТ-Торг» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Таким чином, задоволення судом позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. ПП «ЛПТ-Торг», означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника податків, а його податкова декларація вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку встановлення порушення прав позивача, суд повинен задовольнити позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не надано достатні докази, які свідчать, що відмова у прийнятті податкової декларації за грудень 2014 року здійснена в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 69 - 71, 94, 160- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства «ЛПТ Торг» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ПП «ЛПТ-Торг» звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. від 16.01.2015 р.; звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.; звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти подані ПП «ЛПТ - Торг» за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.: звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015 р.; звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 р., які було доставлено до ДПС України 16.01.2015 р. днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Приватного підприємства «ЛПТ-Торг» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови виготовлено 14.05.2015 р.