ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
13 травня 2015 року м. Київ № 826/5616/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
про визнання дій протиправними, скасування постанови ВП № 465467 від 12.11.2013, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови ВП № 40605467 від 12.11.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.
З матеріалів заяви вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 у справі № 826/5616/14 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40605467 від 12.11.2013. Визнано протиправною та скасовано постанову управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40605467 від 12.11.2013. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати в сумі 24,00 грн. (двадцять чотири грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України.
В подальшому, позивачем подано заяву в порядку ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність щодо виконання постанови від 05.06.2014 у справі №826/5616/14; зобов'язання подати звіт про виконання постанови; за результатом розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.
Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється, шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії, шляхом розгляду адміністративних позовів стосовно оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, а також шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії, на стадії виконання судового рішення, що є додатковим видом судового контролю у цій стадії.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У разі ж звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 № 28/12/13-13. Враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 у справі № 826/5616/14 встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд на вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням вказаної постанови.
Що стосується вимоги позивача про накладення штрафу на відповідача за результатом розгляду звіту про виконання судового рішення, то в цій частині суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки у даному випадку судом не встановлювався судовий контроль за виконанням постанови суду та відповідачам не надавався строк для подання звіту про виконання судового рішення, тому підстав для застосування наслідків у вигляді штрафу не вбачається.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача з виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 у справі № 826/5616/14 суд зазначає наступне.
Згідно ч. 9, 10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.
Отже, заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення підлягає задоволенню в разі встановлення, в даному випадку, протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення та порушення такою бездіяльністю прав позивача.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 № 826/5616/14, визнано протиправними дії щодо винесення постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження ВП № 40605467 від 12.11.2013, та скасовано постанову н про відмову у відкриті виконавчого провадження ВП № 40605467 від 12.11.2013. Згадувана постанова набрала законної сили 02.07.2014.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Отже, обов'язок виконати постанову, що набрала законної сили виникає з моменту набрання такою постановою законної сили.
Станом на час вирішення заяви позивача, відповідачем не надано доказів вчинення дій щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 № 826/5616/14, отже доводи позивача про наявність бездіяльності відповідача з виконання постанови у вказаній справі є обґрунтованими.
Проте, в даному випадку позивач не позбавлений права на звернення до органу виконавчої служби з відповідною заявою та виконавчим документом щодо якого було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження для повторного вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.
Отже, хоча й Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві допущено бездіяльність щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 № 826/5616/14, проте така бездіяльність не порушує право ОСОБА_1 на звернення до органу виконавчої служби з заявою та виконавчим документом щодо якого було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви у вказаній частині.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 267, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №826/5616/14.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки встановленні ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо ухвалу не було оскаржено.
Суддя Келеберда В.І.