12 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1445/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Ул'яничеві М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лотоцького А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату утриманого податку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні позивачу доплати грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення; зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі № 825/260/15-а йому було проведено перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення та грошової допомоги при звільненні у розмірі 31928,40 грн., однак з цієї суми відповідачем було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 6385,68 грн., що є порушенням пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів військовослужбовців.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що з моменту виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , він юридично перестав являтись військовослужбовцем, а тому рівноцінна компенсація утриманого податку позивачу не компенсувалася відповідачем.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді військового комісара Прилуцько-Варвинського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.12.2014 № 717 звільнений з військової служби у відставку за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2015 № 16 (а.с. 12, 13), позивача було виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та вирішено виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із розрахунку 26 років, а також грошову допомогу для оздоровлення за 2015 рік в сумі 3801,00 грн.
Крім того, на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі № 825/260/15-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, відповідачем була виплачена позивачу грошова допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 31928,68 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 6385,68 грн.
Згідно довідки від 23.04.2015 № 101 рівноцінна компенсація утриманого податку військовослужбовцям, передбачена пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, позивачу не виплачувалася у зв'язку з тим, що на день виплати грошового забезпечення він не являвся військовослужбовцем та не виконував обов'язки несення військової служби (а.с. 22).
Відповідно до пункту другого статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153).
Пунктом 168.5. статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
В судовому засіданні встановлено, що позивач на день звільнення зі служби мав право на отримання грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги, а також на виплату рівноцінної компенсації утриманого податку як військовослужбовцю.
Проте, 19.01.2015 у день виключення позивача зі списків особового складу йому не були виплачені вказані суми та рівноцінна грошова компенсація утриманого податку. Виплата грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги була здійснена не своєчасно, не в день виключення зі списків особового складу, а рівноцінна компенсація утриманого податку взагалі не була виплачена.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Так, згідно пунктів 3-5 даного Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем свого обов'язку з виплати позивачу рівноцінної грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової допомоги для оздоровлення, та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні він втратив статус військовослужбовця, а тому не мав права на отримання рівноцінної компенсації утриманого податку, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день виключення зі списків особового складу і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.
Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової допомоги для оздоровлення, та одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 6385,68 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової допомоги для оздоровлення, та одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 6385,68 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Тому, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 73,08 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 6385,68 грн.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 рівноцінну грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 6385,68 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73,08 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих