14 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1468/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Ул'яничеві М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь нараховану грошову компенсацію в сумі 6237,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.03.2014 № 21 він був призваний на військову службу по мобілізації. Вказує, що всупереч чинного законодавства його не було зараховано на продовольче забезпечення з дня прибуття до військового комісаріату, в результаті чого він не був забезпечений харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2014 № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 . Враховуючи неможливість забезпечення гарячою їжею позивача, приймаючи до уваги пункт 2.10. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, було прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 - загальновійськова. Вказаний наказ був направлений на адресу Військової частини НОМЕР_1 .
Представник Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, та заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у період з березня по листопад 2014 року витяги з наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 або будь-які інші документи про зарахування позивача до списків особового складу частини та постановку на продовольче забезпечення або про виплату йому грошової компенсації замість установленої норми харчування № 1 - загальновійськова до Військової частини НОМЕР_1 не надходили. Отже, вважає, що службові особи Військової частини НОМЕР_1 не мали можливості і не зобов'язані були вчиняти жодних дій щодо забезпечення позивача триразовим харчуванням за рахунок держави як особи, мобілізованої на особливий період, або виплати грошової компенсації замість установленої норми харчування № 1 - загальновійськова. Крім того, просив залишити позов без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.03.2014 № 21 ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений діловодом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, позивача з 18.03.2014 не було зараховано на продовольче забезпечення у зв'язку з мобілізацією, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування.
З копії витягу з Аудиторського звіту від 26.12.2014 № 234/31/82 про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 та копії довідки про результати внутрішнього аудиту відповідності продовольчої служби Військової частини НОМЕР_1 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 вбачається, що внаслідок не доведення встановлених норм продовольчого забезпечення до військовослужбовців, які були призвані із мобілізацією, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 були допущені втрати доходів фізичними особами на загальну суму 2446343,18 грн., а тому визначено організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 , які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації, на загальну суму 2446343,18 грн. в термін до 26.01.2015.
Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Чернігівський обласний військовий комісаріат перебуває на продовольчому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 з 01.09.2012, що підтверджується довідкою № 1643 від 16.03.2015.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2014 № 575, з урахуванням змін, внесених наказом від 16.04.2015 № 275, ОСОБА_1 було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно в сумі 4545,96 грн. (додаток № 9).
Крім того, наказами військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.01.2015 № 2, від 04.02.2015 № 90, від 04.03.2015 № 169, від 06.04.2015 № 244 наказано виплатити військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , який призваний у зв'язку з мобілізацією, грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 01.12.2014 по 06.03.2015 в загальному розмірі 1691,52 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9-1 вказаного Закону визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.
Пункт 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 2.3. вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивача було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в загальному розмірі 6237,48 грн., яка на час розгляду справи в суді не виплачена позивачу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованої грошової компенсації в сумі 6237,48 грн. підлягає задоволенню.
Суд не бере до уваги посилання представника Військової частини НОМЕР_1 на пропуск строку звернення до адміністративного суду, оскільки згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2014 № 575, від 02.01.2015 № 2, від 04.02.2015 № 90, від 04.03.2015 № 169, від 06.04.2015 № 244 позивачу була нарахована грошова компенсація замість встановлених норм харчування, але не виплачена, а тому звернення щодо стягнення належних виплат в даних правовідносинах не обмежується будь-яким строком.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію в розмірі 6237,48 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих