28 квітня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/587/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
за участю:
секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;
представника позивача - Беженаря І.В.;
представника відповідача - Харанди Р.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до Відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до суду адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (позивач) просило: визнати протиправними дії начальника відділу держаної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції Харанди Р.В. (відповідач); скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.03.2015 року серії ВП№47045050, ВП№47044805, ВП №47044387, ВП№47044135, ВП№47043824; зобов'язати відділ держаної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції прийняти виконавчі документи до виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до УПФУ в Сокирянському районі 23.03.2015 року з відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції надійшли п'ять постанов від 26.02.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що кошти на відкритих рахунках у боржників відсутні, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо наявності у боржників нерухомого майна, згідно інформації ВРЕР України в Чернівецькій області у ЗРА "Екобіотех" транспортні засоби відсутні, а в Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики наявні транспортні засоби, однак розшук транспортних засобів не дав результатів, місце їх знаходження невідоме.
УПФУ в Сокирянському районі 24.03.2015 року до ВДВС Новодністровського міського управління юстиції було повторно подано п'ять заяв про примусове виконання виконавчих листів та вимоги УПФУ в Сокирянському районі по стягненню заборгованості.
Однак, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" постановами від 31.03.2015 року відповідачем відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із наявністю інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, а саме у зв'язку з тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення.
На думку позивача, відповідачем безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження стягувачу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону, що в свою чергу порушує права стягувача у виконавчому провадженні та перешкоджає фактичному виконанню рішення суду та вимоги УПФУ в Сокирянському районі щодо стягнення заборгованості до Пенсійного фонду України з ЗРА "Екобіотех" та Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики".
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що державним виконавцем раніше було здійснено всі необхідні виконавчі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а саме надіслано запити по розшуку майна боржників та наявності відкритих рахунків в фінансових установах. На кошти, які знаходяться на рахунках боржників було накладено арешт, однак на таких рахунках кошти відсутні. Земельні ділянки на боржників не реєструвались, транспортні засоби у боржників відсутні. Підприємства тривалий час фінансово-господарську діяльність не ведуть, тобто являються фінансово не активними. Внаслідок чого державним виконавцем були повернуті дані виконавчі документи стягувачу без виконання.
Позивачу 30.03.2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ним не було надано відомостей щодо платоспроможності боржників. Таким чином, відповідач вважає, що ним здійснено всі необхідні дії для неупередженого та своєчасного виконання наданих позивачем виконавчих документів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
05.10.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом позивачу було видано виконавчий лист по адміністративній справі №2а/2470/2359/11 про примусове стягнення з Західно-регіональної асоціації "Екобіотех" на користь УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованості в сумі 133521,55 грн (а.с.9).
24.03.2015 року позивач звернувся до начальника ВДВС Новодністровського міського управління юстиції із заявою №2174/07 про примусове виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/2359/11 від 05.10.2012 року (а.с.19).
30.03.2015 року державним виконавцем ВДВС Новодністровського міського управління юстиції начальником відділу Харандою Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№47045050, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/2359/11 від 05.10.2012 року про стягнення з Західно-регіональної асоціації "Екобіотех" боргу в сумі 128807,93 грн. Відмову мотивовано тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення (а.с.11).
05.10.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом позивачу було видано виконавчий лист по адміністративній справі №2а/2470/202/12 про примусове стягнення з Західно-регіональної асоціації "Екобіотех" на користь УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованості в сумі 98912,41 грн (а.с.6).
24.03.2015 року позивач звернувся до начальника ВДВС Новодністровського міського управління юстиції із заявою №2175/07 про примусове виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/202/12 від 05.10.2012 року (а.с.18).
30.03.2015 року державним виконавцем ВДВС Новодністровського міського управління юстиції начальником відділу Харандою Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№47044805, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а/2470/202/12 від 05.10.2012 року про стягнення з Західно-регіональної асоціації "Екобіотех" боргу в сумі 98912,41 грн. Відмову мотивовано тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення (а.с.12).
29.12.2008 року Господарським судом Чернівецької області позивачу видано виконавчий лист по адміністративній справі №3/34-2008 про примусове стягнення з Державної швейно-трикотажної фабрики на користь УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованості в сумі 23921,65 грн (а.с.7).
24.03.2015 року позивач звернувся до начальника ВДВС Новодністровського міського управління юстиції із заявою №2176/07 про примусове виконання виконавчого листа Господарського суду Чернівецької області №3/34-2008 від 16.12.2008 року (а.с.17).
30.03.2015 року державним виконавцем ВДВС Новодністровського міського управління юстиції начальником відділу Харандою Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№47044387, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Господарського суду Чернівецької області №3/34-2008 від 16.12.2008 року про стягнення з Державної швейно-трикотажної фабрики боргу в сумі 23921,65 грн. Відмову мотивовано тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення (а.с.13).
01.05.2004 року Господарським судом Чернівецької області позивачу видано наказ №10/62 про примусове стягнення з Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики на користь УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5080,38 грн (а.с.8).
24.03.2015 року позивач звернувся до начальника ВДВС Новодністровського міського управління юстиції із заявою №2177/07 про примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №10/62 від 01.05.2004 року (а.с.16).
30.03.2015 року державним виконавцем ВДВС Новодністровського міського управління юстиції начальником відділу Харандою Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№47044135, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №10/62 від 01.05.2004 року про стягнення з Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5080,38 грн. Відмову мотивовано тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення (а.с.14).
06.01.2014 року УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області винесено вимогу форми Ю1 про стягнення з Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики на користь УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 31253,54 грн (а.с.10).
24.03.2015 року позивач звернувся до начальника ВДВС Новодністровського міського управління юстиції із заявою №2178/07 про примусове виконання вимоги УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області №Ю1 від 06.01.2014 року (а.с.20).
30.03.2015 року державним виконавцем ВДВС Новодністровського міського управління юстиції начальником відділу Харандою Р.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№47043824, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Сокирянському районі Ю1 від 06.01.2014 року про стягнення з Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 31253,54 грн. Відмову мотивовано тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення (а.с.15).
Вважаючи вищевказані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV) .
Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки (ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV).
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами (ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV).
Згідно пунктів 1 та 8 ч. 2 ст. 17 Закону №606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 2 статті 19 Закону №606-XIV встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом (ч. 2 ст. 26 Закону №606-XIV) .
Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, статтею 26 Закону №606-XIV визначено вичерпний перелік підстав за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, відмовляючи у відкритті виконавчих проваджень державний виконавець посилався на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV, а саме наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. При цьому державний виконавець мотивує винесення оскаржуваних постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження тим, що стягувачем не надано підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення. Інших підстав визначених Законом №606-XIV для відмови у відкритті виконавчого провадження у оскаржуваних постановах відповідачем не зазначено.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, державний виконавець при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, повинен у постанові зазначити, які саме передбачені законом інші обставини виключають здійснення виконавчого провадження. В постановах, які є предметом оскарження, такі обставини не вказані, а обов'язок стягувача надавати до заяви про відкриття виконавчого провадження підтвердження, щодо наявності коштів на рахунках боржника та/або наявності у боржника майна на яке можна звернути стягнення Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено.
З урахуванням зазначених обставин, у державного виконавця не було правових підстав до відмови у відкритті виконавчих проваджень за пунктом 8 частини першої статті 26 вище згаданого Закону.
Отже, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчих проваджень з підстав не передбачених Законом України "Про виконавче провадження", що є порушенням вимог цього Закону.
На вказане порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" суд відреагував окремою ухвалою, з метою недопущення подібних порушень в майбутньому.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дії начальника відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції Харанди Р.В. та скасування постанов відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.03.2015 року серії ВП№47045050, ВП№47044805, ВП №47044387, ВП№47044135, ВП№47043824.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відділу держаної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції прийняти виконавчі документи до виконання, то вони не підлягаю задоволенню з урахуванням наступного.
Як зазначалось вище, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративні суди згідно частини третьої статті 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень наділені правом перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини другої цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Проте, такий спосіб захисту може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати норми закону, які відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії, з урахуванням встановлених судом обставин.
Права державного виконавця, в тому числі при відкритті виконавчого провадження, чи відмови у відкритті врегульовані Законом №606-XIV. При цьому суб'єкт владних повноважень врахує ряд факторів необхідних для прийняття відповідного рішення, тому дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації органами державної виконавчої служби встановленої Законом України "Про виконавче провадження" компетенції.
На думку суду, позивач звертаючись до суду з вимогою зобов'язати відповідача прийняти до виконання виконавчі документи обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, а тому суд не може зобов'язати відповідача вчиняти те, що останній зобов'язаний вчиняти в силу Закону.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд вважає таке рішення належним та достатнім способом захисту порушених прав та свобод позивача, якого не позбавлено права повторно пред'явити виконавчі документи до виконання.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії начальника відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції Харанди Р.В. та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.03.2015 року серії ВП№47045050, ВП№47044805, ВП №47044387, ВП№47044135, ВП№47043824.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.О. Григораш
Постанова в повному обсязі складена 05 травня 2015 р.