про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/861/15-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького міського управління юстиції м. Чернівці Радиш Галини Юріївни про визнання протиправними та скасування рішеннь,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову від 09.09.2013 р. державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Радиш Г.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 7723,49 грн. та постанову від 10.07.2014 р. державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Радиш Г.Ю. про накладення арешту на все рухоме майно та оголошення заборони на його відчуження.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до п.5 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позивач подав позов із вимогами скасувати постанови державного виконавця датовані 09.09.2013 р. та 10.07.2014 р. і в позовній заяві зазначає про те, що про факт прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця дізнався після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження згідно його заяви від 06.05.2015 р. Однак, не вказує, що слугувало підставою для звернення із зазначеною заявою до державного виконавця, що унеможливлює встановити дату того, коли саме позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів та встановити, чи дійсно строк на звернення до суду пропущено із поважних причин.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 74 грн. Суд звертає увагу позивача, що адміністративний позов містить дві вимоги, одночасно майнового (визнання протиправною та скасування постанови від 09.09.2013 р. державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Радиш Г.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 7723,49 грн.) та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови від 10.07.2014 р. державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Радиш Г.Ю. про накладення арешту на все рухоме майно та оголошення заборони на його відчуження), а тому судовий збір підлягає сплаті за кожну вимогу окремо.
Згідно із ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн.), що встановлені законом на 1 січня 2015 року календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2015 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік").
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Поряд з цим, під майновими вимогами слід розуміти будь-які вимоги учасників правовідносин, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у т. ч. нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).
Таким чином, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру необхідно сплатити 10 відсотків розміру ставки судового збору, що складає 182,70 грн.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 106 КАС України. Тому, в суду є достатньо підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Крім того, згідно до п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду пояснення та докази дотримання встановлених законом строків для подання до суду адміністративного позову, надати обґрунтування причини пропуску такого строку та надати докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру.
Без усунення вказаних недоліків неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 108, ст.165 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з моменту отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали направити позивачу.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.М. Брезіна