13 травня 2015 року справа № 823/887/15
м. Черкаси
11 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Паламара П.Г.,
при секретарі Овсієнку О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти на користь бюджету через ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 2700 грн. 63 коп.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач станом на час розгляду справи має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2700 грн. 63 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без своєї участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст. ст. 71, 128 КАС справу вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Відповідач зареєстрований, як фізична особа - підприємець 08.07.2005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків і зборів.
Згідно зі ст. 41 ПКУ органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 2700 грн. 63 коп., яка виникла в результаті несплати самостійно визначених нарахувань, згідно таких документів:
- податкової декларації про майновий стан і доходи №9090277390 від 10.02.2014 по строку сплати 19.02.2014 на суму 4403,02 грн.;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9090277415 від 10.02.2014 по строку сплати 14.03.2013, 14.05.2014, 14.08.2014, 14.11.2014 на суму 1100,76 грн.;
- акту про результати камеральної перевірки даних №2224/23-01-17-0225/НОМЕР_1 від 26.09.2014 на суму що підлягає поверненню платнику податку з бюджету 4500, 00 грн.
Згідно з пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в сумі 358 грн. 70 коп.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ відповідач як платник податків та зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем вжито всі передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості, а саме: направлена податкова вимога №2056-25 від 04.07.2014, яка направлена на адресу відповідача.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПКУ органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Підпунктом 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ 39497534) податковий борг в розмірі 2700 ( дві тисячі сімсот) грн. 63 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 - 187 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 15 травня 2015 року.