13 травня 2015 року справа № 823/648/15
м. Черкаси
15 год. 50 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Паламара П.Г.,
при секретарі - Овсієнку О.І.,
за участю представника позивача Поліщука Д.В. - за довіреністю, представника відповідача Барабаш О.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Промхімсервіс - С» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
До суду з позовною заявою 23 березня 2015 року звернулося приватне підприємство «Промхімсервіс - С», в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0004902301 від 08.12.2014 на загальну суму нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26016 грн. (в т.ч. сума нарахованого податкового зобов'язання - 17344 грн., сума штрафних санкцій - 8672 грн.)
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень.
Факт виконання будівельних робіт та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському та податковому обліку ПП «Промхімсервіс - С» та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту підтверджується первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю ТОВ «Промхімсервіс - С» та ТОВ «Активінвест Груп».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого.
Позивач - приватне підприємство «Промхімсервіс - С» зареєстроване як юридична особа в Черкаському міському управлінні юстиції 10.04.2000, ідентифікаційний код 30842285, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах з 21.10.2011 та є платником податку на додану вартість з 09.08.2012 (свідоцтво № 200062229).
Працівниками відповідача на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 18.11.2014 № 1936 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ПП «Промхімсервіс - С» при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Активінвест Груп» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, про що складено акт від 26.11.2014 № 500/23-01-22-04/30842285.
Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення приватним підприємством ПП «Промхімсервіс - С» вимог п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, внаслідок чого встановлення заниження податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 17344 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 08.12.2014 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004902301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 26016 грн., із яких 17344 грн. основний платіж, а 8672 грн. штрафні (фінансові) санкції
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, порушив вимоги чинного законодавства України, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом свої справ, свобод та інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 138.2 ст. 132 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 138.4. ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139 ст. 139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
На підтвердження реальності вчинених операцій щодо виконання робіт позивачем наданий суду та досліджений договір підряду з ТОВ «Активінвест Груп» (Субпідрядник) №18/08 від 18.08.2014, згідно з яким приватне підприємство «Промхімсервіс - С» (Підрядник) доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, з виконанням власних ресурсів, будівельної техніки, а також з використанням матеріальних ресурсів Підрядника з будівництва на об'єкті: «Будівництво об'єкта багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі окремою чергою будівництва у складі проекту «Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі» з терміном виконання робіт, що становить 60 днів.
Факт виконання робіт підтверджуються наданим суду, локальним кошторисом №2-1-1 на зовнішнє оздоблення фасадів об'єкту багатофункціонального призначення за серпень - вересень 2014 року, податковими накладними № 6, № 56 від 27.08.2014.
Позивачем проведено оплату виконаних будівельних робіт платіжними дорученнями від 27.08.2014 № 279 на суму 42145, 20 грн. від 03.09.2014 № 295 на суму 61920 грн.
Також, судом досліджений основний договір субпідряду № ППТ-103-ПАТ від 02.10.2014, згідно з яким ТОВ «Патера Україна», як Замовник доручає ПП «Промхімсервіс-С», яке є субпідрядником по виконанню робіт, прийняти на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з використанням власних ресурсів, будівельної техніки, а також, у разі необхідності, з використанням матеріальних ресурсів Замовника, з влаштування цегляної кладки стін, облицювання стін та зовнішнє облицювання фасадів.
Угодою № ППТ-02 про заміну сторони в вищевказаному Договорі субпідряду замінено ТОВ «Патера Україна», як первісного замовника на нового, а саме на товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудстандарт», яке приймає на себе всі права та обов'язки визначені Основним договором.
Виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за формами КБ-3 за грудень 2014 року. Відповідно до листа ТОВ «Спецбудстандарт» зазначені документи перебувають на узгодженні у замовника будівництва - КП «Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд м. Києва». ТОВ «Патера Україна» проведено часткову оплату будівельних робіт платіжним дорученням № 2303 від 17.10.2014 в сумі 248623 грн.
Крім того, позивачем надано видаткові накладні та товаро - транспортні накладі на придбання будівельних матеріалів та їх доставку, які використані ТОВ «Активінвест Груп» при виконанні будівельних робіт.
Отже, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши контрагенту податок на додану вартість у вартості виконаних робіт, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні податкові та бухгалтерські документи.
Таким чином, вищезгаданий акт не може бути визнаним належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 9, 69-70, 86, 94, 97, 122, 158 - 163 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 08.12.2014 року № 0004902301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Промхімсервіс - С» сплачений судовий збір в сумі 182(сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 15 травня 2015 року.