Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 травня 2015 р. № 820/4115/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" про стягнення суми, -
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 13618, 18 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 11 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХП від 21.03.1991 року (далі - Закон України №875-ХІІ), у відповідача в 2014 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Однак, відповідачем в супереч вимог вищезазначенного закону, не подавались до державної служби зайнятості інформація, необхідна для організації працевлаштування інвалідів та протягом 2014року не працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями за направленням Харківського міського центру зайнятості. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2014 році, становить 13618, 18 грн. Оскільки, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодована сума заборгованості, то позивач змушений звернутись до суду із даним позовом.
Представник відповідача у судове засідання 13.05.2015 року не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув.Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами у порядку письмового провадження.
Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені Законом України №875-ХП.
Відповідно до ст.19 Закону України №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
Згідно зі ст.18 Закону України №875-ХП, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.2007 року, за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 11 осіб, з них інвалідів - 0 осіб, а чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинна становити 1 особу.
Окрім того, як вбачається з листа Харківського міського центру зайнятості від 24.04.2015 року № 5643, протягом 2014року ТОВ НВФ "Сінтал-Д" не працевлаштувало жодної особи з обмеженими можливостями за направленням Харківського міського центру зайнятості.
Статтею 20 Закону України №875-ХП визначено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Таким чином, законодавством передбачена обов'язковість подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.
Відповідачем не надано до суду доказів того, що він взагалі надавав звіти за формою 3-ПН (про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів) до РЦЗ. Вказані обставини дають підстави зробити висновок, що відповідачем не вжиті у повному обсязі всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, що суд оцінює як неналежне виконання відповідачем вимог ст.ст. 18,19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем у 2014 році свого обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потреби у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що полягало в тому, що відповідачем не подавалась державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Факт неподання відповідачем впродовж 2014 року звітів форми 3-ПН підтверджується також листом Харківського міського центру зайнятості від 24.04.2015 року №5643. Таким чином, за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов'язано було знати, відповідач протиправно не вчинив дій, передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Представником відповідача під час розгляду справи не було надано жодних пояснень та належних доказів, які б обґрунтовували підстави відмови у працевлаштуванні інвалідів.
Зважаючи на викладене, відповідач мав самостійно розрахувати та сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції у сумі 13618, 18 грн. згідно вимог статті 20 вище зазначеного Закону.
Окремо суд зазначає, що жодним нормативно правовим актом, регулюючим спірні правовідносини не встановлено залежність суми адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів від кількості поданих до служби зайнятості звітів за формою 3-ПН. В даному випадку враховуються лише обставини щодо виконання обов'язку своєчасного та повного інформування уповноважених органів про наявність вказаних вакансій.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі по справі №К-13265/10 та ухвалі по справі №К-862/10.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 7, р/р 26000961052947 Філія ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" в м. Харкові, МФО 350385, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 13 618 (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять)грн. 18 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Горшкова О.О.