Справа № 819/2451/13-a
12 травня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 7796,19 грн.,-
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач, Тернопільський МРЦЗ) звернувся до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості на суму 7796,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як застрахована особа, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" подавав неправдиві відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг і одночасно незаконно отримував в період з 23.08.2012 року по 08.01.2013 року допомогу по безробіттю на суму 7796,19 грн.
Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без її участі у відповідності до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Судом встановлено, що 23.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 5).
Згідно ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачеві було надано статус безробітного з 23.08.2012 року та призначено допомогу по безробіттю відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 із змінами і доповненнями.
Відповідно до довідки позивач отримував допомогу по безробіттю за період з 23.08.2012 року по 08.01.2012 року на загальну суму 7796,19 грн. (а.с. 21).
За нормами абз.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надійшли дані з Держаної податкової служби про доходи за IV квартал 2012 року (в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин).
Розслідуванням страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_1 надавав послуги товариству з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" згідно з договору доручення від 21.08.2012 року (а.с. 10-12). Дані обставини відображені в акті № 344 від 30.08.2013 року (складеному за результатами перевірки, проведеної Оболонським центром зайнятості на підставі договору доручення від 21.08.2012 року, актів прийому-передачі послуг від 30.11.2012 року та від 31.12.2012 року (а.с. 9).
Отже, позивач одночасно перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та надавав послуги ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт".
Приписами абз.1 ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз.1 п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Тобто відповідач, на виконання своїх обов'язків, був зобов'язаний при поданні заяви від 23.08.2012 року повідомити Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про те, що він надавав послуги ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт".
Судом встановлено, що відповідачем внаслідок не виконання своїх обов'язків надано Тернопільському МРЦЗ недостовірні дані при отриманні статусу безробітного про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме: відповідач не повідомив, що під час перебування на обліку як безробітний та отримання допомоги по безробіттю належав до категорії зайнятих осіб.
Статтею 45 Закону України "Про зайнятість населення", п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року за №198 із змінами і доповненнями, п.п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності передбачено припинення реєстрації безробітного та виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки при реєстрації в центрі зайнятості відповідач не повідомив про факт належності його до категорії зайнятих осіб, він не міг бути визнаним безробітним, а відповідно, отримував допомогу по безробіттю з 23.08.2012 року по 08.01.2013 року в сумі 7796,19 грн. безпідставно та незаконно.
Наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 25.09.2013 року №НТ130925 зобов'язано ОСОБА_1 повернути виплачені з 23.08.2012 року по 08.01.2013 року кошти в сумі 7796,19 грн. у встановленому порядку відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.
Варто зазначити, що відповідачем було оскаржено накази Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 25.09.2013 року №НТ130925 про повернення виплат по безробіттю та від 04.06.2013 року 116 № "Д" про проведення перевірки до Тернопільського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 15.11.2013 року по справі №819/2511/13-а в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 року по справі №876/15231/13 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.11.2013 року по справі №819/2511/13-а - без змін.
Поряд з цим, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року, якою відмовлено позивачу в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування акту Оболонського районного центру зайнятості від 30.08.2013 року №344, стосовно укладеного позивачем з ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" договору доручення від 21.08.2012 року, актів прийому-передачі послуг від 30.11.2012 року та 31.12.2012 року.
Як передбачено ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином вищевикладеними судовими рішеннями підтверджено правомірність прийняття позивачем наказу від 25.09.2013 року №НТ130925 про повернення виплат по безробіттю, наказу від 04.06.2013 року №116 Д про проведення перевірки та обґрунтованість висновків акту перевірки Оболонського РЦЗ щодо необхідності відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю на суму 7796,19 грн.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості на адресу відповідача направлено претензію від 10.10.2013 року №08/5879 з вимогами про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю на суму 7796,19 грн., однак в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуто.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 подавав неправдиві відомості до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та незаконно отримував в період з 23.08.2012 року по 08.01.2013 року допомогу по безробіттю на суму 7796,19 грн., що зумовлює стягнення даних коштів у судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.70, 71, 94, 122, 128, 160-163, КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Cтягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7796,19грн. (сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 19 копійок) на р/р 37171300901002 в УДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 14029303.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.