Справа № 819/1183/15-a
14 травня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу -
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1705,20 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 23.04.2015 року у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1705,20 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.
Частинною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 25.06.2014 року та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно заяви поданої відповідачем до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, відповідач переведений на спрощену систему оподаткування другої групи платників єдиного податку, про що видано відповідне свідоцтво про сплату єдиного податку. Згідно з розділом 10 заяви, відповідачем обрано вид діяльності: «Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами».
Як видно з матеріалів справи, в тому числі з облікової картки платника єдиного податку з фізичних осіб (а.с.17-20), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не в повному обсязі та несвоєчасно вносив до бюджету належні до сплати суми єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.10.2014 року по 20.04.2015 року включно, внаслідок чого станом на 23.04.2015 року у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1705,20 грн.
Вищевказана заборгованість також підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 23.04.2015 року (а.с.10) та розрахунком суми позовних вимог (а.с.11).
Пунктом 295.1. ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п.п 14.1.175 п.14. ст. 14 ПК України сумою грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження.
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиного податку з фізичних осіб на суму 1705,20 грн. є податковим боргом.
У зв'язку з несплатою податкового боргу згідно ст. 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ф № 3892-23 від 05.03.2015 року (а.с.13).
Як видно з матеріалів справи, з дати надіслання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, а отже, відповідно до ст. 60 ПК України вищевказана податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу у сумі 1705,20 грн. відповідачем не надано, та судом не здобуто.
Відповідно до п.41.2. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг за платежем: "Єдиний податок з фізичних осіб" на суму 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 20 (двадцять) коп. на р/р 31410699700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.