ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
14 травня 2015 року № 2а-4531/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
суддів Ланкевич А.З.
Гавдик З.В.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом в.о. прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Управління Держкомзему у м.Львові до Брюховицької селищної ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ДП «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», про визнання нечинним рішення, -
в.о. прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Управління Держкомзему у м.Львові звернувся в суд з адміністративним позовом до Брюховицької селищної ради про визнання нечинним рішення за №84 від 05.12.2002 року.
Підставою позовних вимог є те, що всупереч вимогам Земельного кодексу України, сесія Брюховицької селищної ради прийняла рішення від 05.12.2002 року за №84 на підставі якого частину земельної ділянки ДП «Санаторій «Львів» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» площею 0,57 га по вул.Курортна,8 в смт.Брюховичі вилучено з користування санаторію та віднесено до земель запасу селища. Також, продовжує позивач, чинним законодавством взагалі не передбачено право органів місцевого самоврядування вилучати земельні ділянки державної власності, а особливо землі оздоровчого призначення. При цьому, факт перебування у державній власності цілісного майнового комплексу санаторію «Львів» встановлено рішенням господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Рішенням Брюховицької селищної ради від 05.12.2002 року за №84 «Про вилучення земельної ділянки з користування санаторію «Львів» за його згодою» вилучено з користування санаторію «Львів» земельну ділянку площею 0,57 га за згодою землекористувача. Вилучену земельну ділянку віднесено до земель запасу рекреаційного призначення.
Відповідно до ч.3 ст.78 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Як передбачено ч.7 ст.122 ЗК України, Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
Частиною 9 ст.149 ЗК України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Згідно з ч.12 перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,
крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Управління Держкомзему у м.Львів від 03.12.2010 року за №4070/176, згідно з земельно-кадастрових даних земельна ділянка площею 4,0600 га на вул.Курортній, 8 в смт.Брюховичі знаходить у користуванні санаторію «Львів» та за категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 року у справі №5015/3543/11, яким визнано за державою право власності на майновий комплекс санаторію «Львів», який розташований за адресою: смт.Брюховичі, Львівська область, вул.Курортна, 8. Дане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року за №2269-XII, цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
З огляду на те, що цілісний майновий комплекс санаторію «Львів» знаходився у державній власності, та на те, що земельна ділянка, на якій він розташований, відноситься до земель оздоровчого призначення, суд вважає, що повноваження з приводу вилучення земельної ділянки з користування належали компетентному органу виконавчої влади, як передбачено ч.9 ст.149 ЗК України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що Брюховицька селищна рада не наділена повноваженнями щодо вилучення до земель запасу рекреаційного призначення земельної ділянки оздоровчого призначення, яка входить до цілісного майнового комплексу, що перебуває у державній власності, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення від 05.12.2002 року за №84 «Про вилучення земельної ділянки з користування санаторію «Львів» за його згодою».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Окрім того, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, то такі не належить стягувати зі сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради за №84 від 05.12.2002 року «Про вилучення земельної ділянки з користування санаторію «Львів» за його згодою».
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 травня 2015 року.
Головуючий - суддя В.Я.Мартинюк
суддя А.З.Ланкевич
суддя З.В.Гавдик