КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 травня 2015 року Справа № П/811/1074/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання : Таранухи Т.М.,
представників сторін:
позивача - Квашук О.М., Романенко В.П.,
відповідача - Глазиріної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс"
до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (далі - позивач, ТОВ "Сідвелс") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі-відповідач, Світловодська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року №0002011500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1017972,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 678648,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 339324,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесено Світловодською ОДПІ на підставі акту перевірки №57/1501/38572311 від 18.03.2015 р. є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм чинного законодавства. Підставою для цього став висновок податкового органу про те, що товариством порушено вимоги п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, з врахуванням вимог ст.256 та ст.257 Цивільного кодексу України та вимог п.102.1 та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, підприємством завищено р.21.2 в сумі 1345627,00 грн., р.22 в сумі 546386,00 грн., р.24 в сумі 546386,00 грн. в декларації за січень 2015 року, в результаті чого занижено (р.25) суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за поточний місяць в сумі 678648,00 грн.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірним та не підлягають скасуванню.
За таких обставин, відповідач зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 05.05.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено. Про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
ТОВ "Сідвелс" зареєстроване в якості юридичної особи 18.02.2013 р. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.53).
Судом встановлено, що посадовою особою Світловодської ОДПІ проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Сідвелс" (код ЄДРПОУ -38572311) за січень 2015 року, результати якої оформлено актом 57/1501/38572311 від 18.03.2015р. (а.с.7-15).
В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, з врахуванням вимог ст.256 та ст.257 Цивільного кодексу України та вимог п.102.1 та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, підприємством завищено р.21.2 в сумі 1345627,00 грн., р.22 в сумі 546386,00 грн., р.24 в сумі 546386,00 грн. в декларації за січень 2015 року, в результаті чого занижено (р.25) суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за поточний місяць в сумі 678648,00 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року №0002011500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1017972,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 678648,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 339324,00 грн. (а.с.16).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.
Судом враховано, що згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України /далі ПК України/, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Оподатковувана операція - операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.
Згідно п.200.5 ст.200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
На підставі п.200.6 ст.200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України)
Таким чином, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В даному випадку, позивач не звертався до податкового органу за бюджетним відшкодуванням, а лише переніс до податкової декларації за січень 2015 року залишок від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, який включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючи вищезазначені норми ПК України, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань, що виникли протягом наступних звітних періодів.
Податкове законодавство не містить обов'язку платника податку, який має від'ємне значення податку на додану вартість, заявляти таку суму до бюджетного відшкодування, і, одночасно, не містить заборону на включення в повному обсязі такого від'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді. При цьому, не визначено жодних обмежень щодо періоду, протягом якого платник податку має право включати таке від'ємне значення до податкового кредиту.
П.102.5 ст.102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тобто, законодавець не ставить для платника податків обов'язкової умови заявляти до бюджетного відшкодування від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду виключно в наступному податковому періоді.
При цьому, слід зазначити, що положення п.102.5 ст.102 ПК України регулюють лише питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх бюджетного відшкодування, а не питання формування і строків існування податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість. Натомість, жодних обмежень щодо граничних строків перенесення залишку від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів до складу сум, що включаються до податкового кредиту наступного податкового періоду Податковим кодексом України не передбачено.
Згідно із підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку N 678 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Відтак, платник податку, який не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ поточного (звітного) податкового періоду відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, до повного його погашення. Відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не свідчить про прийняття платником податку рішення про отримання бюджетного відшкодування, оскільки ст. 200 Податкового кодексу України передбачено два способи використання платником податків від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу, а саме: або бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав), або включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Від'ємне значення з податку на додану вартість - це підтверджений податковий кредит, тобто, сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Враховуючи, що заявлена в рядку 24 податкової декларації позивача за грудень 2014 року сума не має відношення до бюджетного відшкодування, на неї не поширюються положення п.102.5 ст. 102 ПК України стосовно термінів в 1095 днів, а використання підтвердженого податковим органом податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого використання) не обмежено законом, а тому як наслідок переноситься до рядка 21.2 декларації за січень 2015 року.
Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
П.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У відповідності до п.56.1, п.56.18 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.2012р. передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").
Відповідно до п.4.4 визначеного порядку у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.
При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.
Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).
У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У відповідності до п.4.5 зазначеного порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.
Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Так, посадовою особою податкового органу під час проведення перевірки, зроблено висновок, що при заповненні декларації за січень 2015 року ТОВ "Сідвелс" не враховано зменшення суми від'ємного значення в декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 2 287 569,00 грн., згідно акту перевірки №27/1501/38572311 від 11.02.2015року.
На думку податкового органу, ТОВ "Сідвелс" в порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну від 23.09.2014 року №966, позивачем було невірно перенесено показники з декларації за грудень 2014 року в сумі 2 287 569,00 грн. (ряд.21), згідно акту камеральної перевірки №27/1501/38572311 від 11.02.2015 року та не враховані результати планової виїзної перевірки від 23.01.2015 року, оформленої актом №24/1501/38572311.
Відповідно до таблиці 2 акту перевірки від 18.03.2015 року під час камеральної перевірки виявлено відхилення: ряд. 17 декларації в сумі 570472,00грн., ряд.18 декларації - 570 472,00 грн., ряд.21 декларації - 654 562,00грн., ряд.21.2 декларації - 1 345 627,00 грн., ряд.21.3 декларації - 1 596 386,00 грн., ряд.22 декларації - 546 386,00 грн., ряд.24 декларації - 548 386,00 грн., ряд. 25 декларації - 678 648,00 грн. (а.с.13).
При цьому ряд.17 - це сформований податковий кредит за січень 2015 року (за даними декларації - 1 142 777,00грн.), який складається з сум ПДВ отриманих податкових накладних (ряд.10.1 в розмірі 572 305,00 грн.) та розрахунку коригування ПДВ (ряд. 16 в сумі 570 472,00 грн.).
Так, під час перевірки, податковий орган не погодився з включеною сумою розрахунків коригування податкового кредиту до ряд.16 в розмірі 570472,00 грн.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відносно ТОВ "Сідвелс" проведено документальну планова виїзна перевірка щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2014 року та правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2014 року, результати якої оформлено актом від 23.01.2015 року № 24/1501/38572311 (а.с.24-52).
В акті перевірки від 23.01.2015 року № 24/1501/38572311, серед інших зафіксовані наступні порушення:
пп. 2) п.2, п. З, п. 4, п. 8, пп. 3) п. 14 Наказу МФУ від 22.09.2014р. № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПКУ завищено суку податкового кредиту за жовтень 2014 року в сумі 2 628 625,44 грн., за листопад 2014 року - 951 741, 46 грн., за рахунок чого:
в порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ПКУ завищено суму від'ємного значення в декларації з ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 2 274 841,0 грн., за листопад 2014 року в сумі 805 791,0 грн.,
в порушення вимоги п.200.2 ст.200 ПКУ занижено позитивне значення ( сума яка підлягає сплаті в бюджет за результатами звітного періоду) за жовтень 2014 року в сумі 353 784,0 грн., за листопад - 145 950,0 грн.,
в порушення вимог п.200.3, п.200.4 ст.200 ПКУ завищено суму, що підлягає до бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року в сумі 793 030,0 грн.,
в порушення вимог п.200.4 ст.200 ПКУ завищено залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту ( рядок 24 Декларації за листопад 2014 року) в сумі 1 481 778 грн.
Таким чином, на думку податкового органу, позивачем були віднесені суми ПДВ за податковими накладними, в яких порушено порядок заповнення, чим збільшено від'ємне значення по ПДВ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон України №71-VIII від 28.12.2014р.), внесено зміни до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, відповідно до яких розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року, у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року так і після зазначеної дати, платник податків, на дату виявлення зазначеної помилки, має право скласти розрахунок коригування з такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що постачальники шляхом складання розрахунків коригування були виправлені помилки в податкових накладних. Після цього отримані та зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування з виправленими даними на загальну суму 570 472,00 грн. і були включені до податкового кредиту (ряд. 16 декларації).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки №24/1501/38572311 від 23.01.2015року (а.с.24-52), податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, які оскаржені позивачем в судовому порядку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у справі №П/811/392/15, позовні вимоги ТОВ "Сідвелс" задоволено, визнано протиправними та скасовано вищезазначені податкові повідомлення - рішення (а.с.141-150).
11 лютого 2015 року відповідачем було складено акт № 27/1501/38572311 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Сідвелс» за грудень 2014 року. Висновки даного акту камеральної перевірки ґрунтувалися на тому, що при заповненні декларації за грудень 2014 року Позивачем не враховано зменшення суми від'ємного значення в декларації з ПДВ за жовтень 2014р в сумі 2 274 841,00 грн. та за листопад 2014 року в сумі 805 791,00 грн. згідно вищезазначеного акту позапланової виїзної перевірки від 23.01.2015р. № 24/1501/38572311. На підставі даного акту камеральної перевірки відповідачем було винесено три податкових повідомлення-рішення від 11.02.2015р., які ТОВ «Сідвелс» оскаржило до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 25 березня 2015 року у справі № П/811/581/15 позовні вимоги ТОВ «Сідвелс» задоволено в повному обсязі, тобто визнано протиправними та скасовано три податкових повідомлення-рішення від 11.02.2015р.
Таким чином, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, а скарга - без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.
Виходячи з викладеного, оскільки процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21.3), триває, а також відсутності норми чинного законодавства, що прямо передбачає обов'язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки податкового органу є необґрунтованими.
З огляду на вказане, зазначене має відбуватись за наявності факту існування податкового зобов'язання узгодженого в установленому Податковим кодексом порядку.
Також суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні, в ході проведення перевірки позивача, відповідачем будь-яких інших порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ виявлено не було.
Крім того, позивачем зазначено, що акт камеральної перевірки та винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення складені однією датою, що, на думку позивача, є порушенням п.86.7, п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
В матеріалах справи відсутні належні докази вручення (надсилання) акту перевірки від 18.03.2015року на адресу ТОВ "Сідвелс" передбачені п.42.2 ст.42 ПК України.
Надана податковим органом копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.129) не відповідає вимогам допустимості та належності доказів (ч.ч.1,4 ст.70 КАС України), оскільки не підтверджує надсилання на адресу позивача саме акту від 18.03.2015р.
Таким чином, податковим органом порушено вимоги п.86.2 ст.86, п.42.2 ст.42 ПК України, чим позбавлено позивача права подати заперечення на акт контролюючого органу згідно із п.86.7 ст.86 ПК України, відповідно до якого: у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Згідно із п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В даному випадку, в судовому засіданні представником позивача доведено неправомірність дій податкового органу в частині складення оскаржуваного рішення та акту перевірки однією датою та фактично позбавлення позивача надати заперечення до акту перевірки.
Крім того, представник позивача зазначив, що в акті камеральної перевірки від 18.03.2015 року №57/1501/38572311 (таблиця 2) зазначено відхилення, щодо зменшення податкового кредиту (ряд. 17 декларації) та щодо зменшення від'ємного значення попередніх звітних періодів (ряд.21, ряд 21.2. ряд. 21.3, ряд. 22, ряд. 24 ,ряд. 25), при цьому податкове повідомлення-рішення сформовано лише на суму основного платежу за формою "Р", який виникає в результаті зменшення податкового кредиту (ряд. 17) та зменшення від'ємного значення попередніх звітних періодів (ряд. 21, ряд 21.2. ряд. 21.3 , ряд. 22, ряд. 24 ,ряд. 25).
Згідно з вимогами розділу II п. 2.1 та п. 2.2 Наказу від 28.11.2012 року № 1236 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" під час зменшення від'ємного - значення повинно бути винесене податкове повідомлення рішення за формою "В4", тоді як податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р".
Таким чином, висновки податкового органу, зроблені за результатами перевірки, є помилковими, а її результати не свідчать про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, зазначених податковим органом, та не можуть бути підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, наданих сторонами доказів, та встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку що відповідачем правомірність оскаржуваного рішення не доведена, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити ТОВ "Сідвелс" з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області № 0002011500 від 18.03.2015 року.
Стягнути на користь ТОВ "Сідвелс" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом