08 квітня 2015 року № 810/665/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лапія С.М.,
при секретарі судового засідання - Феленюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Теплотехніка" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Теплотехніка" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будмонтажінвест" за період 01.08.2014 - 31.08.2014, за результатами якої складено Акт від 23.12.2014 № 40/10-06-22-02/31118051, визнати протиправними дії відповідача щодо формування висновків про те, що позивачем не підтверджено взаємовідносини з підприємствами-покупцями: ТОВ "Технобудцентр", ДП "Енергоремонт" та ПАТ "Київенергоремонт" на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 339 578,00 грн., визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування в АІС "Податковий блок" показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість та податкових зобов'язань за серпень 2014 року, зобов'язати відповідача поновити такі показники.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказану перевірку проведено протиправно, а її висновки є необґрунтованими.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, стверджував, що у податкового органу були правові підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а її висновки є обґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Посадовими особами Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Будмонтажінвест» (код за ЄДРПОУ 39098627) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014.
За результатами перевірки складено Акт від 23.12.2014 № 40/10-06-22-02/31118051, згідно висновків якого встановлено:
- порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України та не підтвердження взаємовідносин позивача з підприємством-постачальником ТОВ «Будмонтажінвест» за серпень 2014 року на загальну суму ПДВ 214 563,00 грн.,
- порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України та не підтвердження взаємовідносини з позивача підприємствами-покупцями: ТОВ «Технобудцентр», ДП «Енергоремонт», ПАТ «Київенергоремонт» за серпень 2014 року на загальну суму ПДВ 339 578,00 грн.,;
- порушення п. 137.1 ст. 137 ПК України та не підтвердження позивачем доходу від реалізації робіт/послуг на адресу підприємств-покупців.
Також в Акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях щодо отримання субпідрядних робіт (послуг) від ТОВ «Будмонтажінвест».
Зі змісту Акту перевірки слідує, що його висновки ґрунтуються на обставинах, викладених в акті про не можливість проведення зустрічної ТОВ «Будмонтажінвест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року.
Проте, жодних оформлених документально рішень (податкових повідомлень-рішень) за результати перевірки відповідачем прийнято не було.
Разом з тим, висновки Акту перевірки податковим органом внесено до інформаційної системи «Податковий блок», що призвело до автоматичного коригування до нуля задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, у свою чергу, вплинуло на майнові права та інтереси позивача.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та коригування податкового кредиту і податкових зобов'язань позивача протиправними, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Зі змісту Акту перевірки слідує, що ПП «Теплотехніка» проінформовано про проведення документальної позапланової перевірки письмовим повідомленням від 09.12.2014 № 344, яке направлено поштою директору підприємства разом з копією наказу від 09.12.2014 № 36, які отримані підприємством 11.12.2014 (а.с. 13).
Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин. Крім того, Акт перевірки складено 23.12.2014, тобто через 8 робочих днів після 11.12.2014, а отже, з порушенням строку, визначеного ст. 78 ПК України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 встановлено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно п. 86.6 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З викладеного слідує, що податкове повідомлення-рішення - правовий акт індивідуальної дії податкового органу, який останній зобов'язаний прийняти у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Суд звертає увагу, що відповідачем всупереч вимог закону станом на час вирішення даної справи не прийнято відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки.
Проте, згідно Акту перевірки встановлено порушення платником вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 137.1 ст. 137 ПК України, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що своїми діями щодо не винесення та не направлення податкового повідомлення-рішення при наявності порушень, зазначених в Акту перевірки, відповідачем порушено вимоги ст. 86 ПК України.
У той же час, такі дії податкового органу ставлять платника у правову невизначеність, оскільки за наявності висновків Акту перевірки про встановлення порушення у позивача відсутні можливості для оскарження таких висновків та захисту своїх прав.
Крім того, за наслідками проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки відбулось коригування (зменшення до нуля) задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, що не заперечувалось податковим органом. Також Акт перевірки був надісланий до податкових органів, на обліку яких перебувають контрагенти позивача, що у свою чергу вплинуло на майнові права та інтереси позивача та його контрагентів.
Статтею 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
При цьому, ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/2499) за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою. Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
З викладеного вбачається наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2012 №516, декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Податкового кодексу України.
За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою.
Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.
Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі Акту перевірки без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки він, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 у справі № 826/1539/14 та постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 у справі № 811/3756/13-а, у відкритті касаційного провадження з оскарження яких ухвалами Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 та від 08.10.2014, відповідно, відмовлено.
Оскільки за результатами зазначеної перевірки відповідачем не виносились податкові-повідомлення рішення про визначення позивачу сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, а сам по собі Акт є лише суб'єктивною думкою перевірячого та не створює будь-яких наслідків для позивача (саме такої думки дотримується податковий орган у своїх запереченнях), суд дійшов висновку, що у податкового органу не виникло права вносити зміни у дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях, а тому дії відповідача щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в інформаційній системі "Податковий блок" є протиправними.
Отже, позовні вимоги в цій частині та в частині зобов'язання відповідача вилучити з системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі Акт у перевірки, поновити таку інформацію в системі "Податковий блок" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача, та не довів правомірності оскаржуваних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 73,08 грн. (платіжне доручення від 16.02.2015 № 20), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Теплотехніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будмонтажінвест" за період 01.08.2014 - 31.08.2014, за результатами якої складено Акт від 23.12.2014 № 40/10-06-22-02/31118051.
Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо формування висновків в Акті від 23.12.2014 № 40/10-06-22-02/31118051 про непідтвердження Приватним підприємством «Теплотехніка» взаємовідносини з контрагентами: ТОВ "Технобудцентр", ДП "Енергоремонт" та ПАТ "Київенергоремонт" на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 339 578,00 грн.
Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо коригування в АІС "Податковий блок" показників податкової звітності Приватного підприємства "Теплотехніка" з податку на додану вартість та податкових зобов'язань за серпень 2014 року.
Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області поновити показники податкової звітності Приватного підприємства "Теплотехніка" з податку на додану вартість та податкових зобов'язань за серпень 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Теплотехніка" судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 квітня 2015 р.