ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2015 р. Справа № 809/1532/15
м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січових Стрільців,11» про припинення юридичної особи, -
16.04.2015 року Коломийська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду із адміністративним позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січових Стрільців,11» про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січових Стрільців,11» за вказаною в реєстраційних документах адресою: вул. Січових Стрільців,11/7, м.Коломия,78200. Заборгованість перед бюджетом та цільовими фондами, що контролюється органом доходів і зборів у підприємства відсутня.
17.04.2015 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі та на виконання вимог частини 3 статті 183-2 КАС України відповідачу за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.
У встановлений частиною 3 статті 183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Місцезнаходження відповідача зареєстровано вул. Січових Стрільців,11/7, м.Коломия,78200, про що свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.12.2014 (а.с.6-7).
Оцінивши письмові докази та інші матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України -без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січових Стрільців,11» 23.12.2009 року зареєстроване юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У даному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державним реєстратором Реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції внесено запис про відсутність відповідача за місцезнаходженням.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно з підп.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
В ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, серед яких є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Статтею 19-1 Податкового кодексу Українивизначені функції контролюючих органів.
В підпункті 19-1.1.2 пункту 19.1.1 статті 19-1 Кодексу однією з таких функцій визначено контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Вказана норма співвідноситься з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця внаслідок неподання податкової звітності.
В свою чергу, державні органи, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція органів доходів і зборів поширюється саме на відносини в сфері адміністрування податків, зборів, платежів.
Враховуючи наведене, органи доходів і зборів можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених у ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише в тих, коли органи доходів і зборів діють на реалізацію своєї владної компетенції. Отже, органи доходів і зборів вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.
З довідки позивача від 18.02.2015 №43/230 вбачається, що у відповідача станом на 18.02.2015 року по податках і зборах, платежах, що контролюються Коломийською ОДПІ не має заборгованості (а.с.9).
Вказане свідчить про можливість виконання позивачем покладених на нього законодавством функцій щодо здійснення контролю та нагляду за діяльністю відповідача. До того ж, доказів на підтвердження факту порушенням відповідачем норм податкового законодавства позивачем суду не надано.
Однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачених ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Норма названої статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, проте подання такого позову органом доходів і зборів обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності.
З огляду на відсутність доказів щодо встановлених фактів порушення відповідачем податкового законодавства, в позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом. У зв'язку з цим позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.