12.05.2015 Справа №607/8027/15-п
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з протоколу ТЕ № 028269 від 04 травня 2015 року, громадянка ОСОБА_1 01 травня 2015 року близько 23 години, за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинила насильство в сім'ї відносно свого чоловіка ОСОБА_2, застосовуючи ненормативну лексику, чинила на нього моральний та психологічний тиск, погрожувала фізичною розправою.
У судовому засіданні ОСОБА_1, пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винною себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала, запевнила, що даного правопорушення вона не вчиняла. Пояснила, що в неї з чоловіком часто вникають конфлікти на побутовому ґрунті, оскільки між ними відсутнє взаєморозуміння. 01 травня 2015 року близько 23 години, за місцем її проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 в неї виник черговий конфлікт з її чоловіком ОСОБА_2, в ході якого він кричав на неї та ображав, а вона у відповідь теж кричала та висловлювалася ненормативною лексикою в його сторону, однак вона не чинила на нього моральний та психологічний тиск, фізичною розправою не погрожувала.
Для вирішення питання про те, чи було вчинено дане правопорушення, та чи вина ОСОБА_1 у його вчиненні, судом досліджено зібрані у справі докази.
Як слідує з копії картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, запис № 8242 від 01 травня 2015 року о 23 годині 40 хвилин невідомий чоловік повідомив, що у квартирі АДРЕСА_1 відбувається бійка. Проте із цієї картки не вбачається, між ким виникла бійка та з приводу чого.
Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 04 травня 2015 року згідно з якими вона 01 травня 2015 року, вона перебувала за своїм місцем проживання та під час розмови з її чоловіком в них виник конфлікт, у ході якого вона виражалася нецензурними словами в адресу чоловіка, а він ображав її та погрожував фізичною розправою. Як слідує зі змісту пояснень, ОСОБА_1 насильства у сім'ї не вчиняла, моральний та психологічний тиск на свого чоловіка не чинила, фізичною розправою не погрожувала.
Як убачається з висновку дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 від 04 травня 2015 року про результати розгляду звернення невідомого чоловіка, у квартирі АДРЕСА_1 01 травня 2015 року відбулася бійка. В ході перевірки встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого вони ображали один одного ненормативною лексикою, чинили моральний та психологічний тиск, погрожували фізичною розправою.
Однак ОСОБА_1 02 травня 2015 року подала заяву, згідно з якою вона просить не проводити перевірки по факту її звернення у правоохоронні органи з приводу вчиненні насильства у сім'ї її чоловіком ОСОБА_2, у зв'язку із тим, що претензій до нього не має.
З пояснень ОСОБА_2 від 04 травня 2015 року, слідує те, що його дружина 01 травня 2015 року близько 22 години 40 хвилин повернулась додому в нетверезому стані та вчинила скандал, під час якого застосовувала ненормативну лексику, чинила на нього моральний та психологічний тиск, погрожувала фізичною розправою.
При цьому суд звертає увагу на суперечливий зміст обставин, які викладені в копіях пояснень ОСОБА_2 від 04 травня 2015 року та у висновку дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 від 04 травня 2015 року. Зокрема, як убачається з зазначеного висновку та пояснень ОСОБА_1 від 04 травня 2015 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, ініціатором якого були вони двоє та обоє виловлювалися ненормативною лексикою. А зі змісту пояснень ОСОБА_2 слідує, що тільки ОСОБА_1 виловлювалися ненормативною лексикою, чим вичинила насильство у сім'ї. Тобто його пояснення про те, що ОСОБА_1 вчинено насильство у сім'ї, не узгоджуються з висновком дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 та поясненнями ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
За таких обставин стверджувати, що ОСОБА_1, виловлюючись ненормативною лексикою, вчинила насильство у сім'ї відносно свого чоловіка та завдала шкоди його фізичному або психічному здоров'ю, неможливо.
У матеріалах справи відсутні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні нею насильства у сім'ї.
Відповідно до ст. 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені нею насильства в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 280, 283, 284, 290, 294, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Апеляційна скарга може бути подана особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя