Справа №591/6397/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко О. В.
Номер провадження 22-ц/788/858/15 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю.
Категорія - 24
13 травня 2015 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,
суддів - Гагіна М. В. , Попруги С. В.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 лютого 2015 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,
Заочним рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 02 лютого 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» 4258 грн. 55 коп. заборгованості з централізованого опалення та 243 грн. 60 коп. судових витрат.
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 17 березня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що стягувач порушив норму законодавства щодо трирічного строку пред'явлення вимог про сплату заборгованості за надані послуги та нарахував комунальні послуги за більший період. Також вказує, що виписалась з квартири ще у 2010 році, тому не користується послугами з централізованого опалення, таким чином борг необхідно стягувати з осіб, які мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що договір про надання послуг, що міститься в матеріалах справи, не можна вважати чинним.
Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, користуючись послугами, своєчасно та в повному обсязі не оплачувала надані послуги, а тому з неї на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість за період з 01 веренся 2008 року по 30 листопада 2013 року в сумі 4258,55 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо стягнення суми заборгованості за вказаний період, оскільки цей висновок ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідачка ОСОБА_3 виписана з зазначеного помешкання 24 листопада 2010 року, що підтверджується довідкою КП «Сумижитло» СМР (а.с. 8).
Із довідки КП «Сумижитло» СМР вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 є наймачкою вказаної квартири (а.с. 8).
Згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 16 лютого 2006 року, вона, як наймач квартири уклала вказаний договір, за п. 17 якого зобов'язувалася оплачувати послуги в установлені договором строки, повідомляючи виконавця про осіб щодо терміну їх проживання у квартирі.
До того ж за п. 28 цей договір укладався на 10 років та вважався щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
За п. 29 Договір може бути розірваний - у разі переходу права користування на квартиру до іншої особи (а.с. 12).
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Однак з такою заявою відповідачка до позивача не зверталася. За цих підстав доводи апеляційної скарги про недійсність договору є безпідставними.
Стягуючи вказану заборгованість місцевий суд посилаючись на ст.ст. 66 - 68 ЖК України, вважав, що відповідачка як наймач квартири повинна сплатити заборгованість за надані послуги за вказаний у позовній заяві період.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 виписалася з зазначеної квартири ще 24 листопада 2010 року не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки остання є наймачем квартири та у порядку ст. 68 ЖК України повинна своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Зняття її з реєстрації не позбавляє її обов'язку визначеному у вказаній нормі закону. Крім того, вона як наймач, не позбавлена права вимагати від інших осіб, що проживають в квартирі, відшкодування сплачених нею частини витрат.
Доводи апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення суду про те, що стягувач порушив норму законодавства щодо трирічного строку пред'явлення вимог про сплату заборгованості за надані послуги та нарахував комунальні послуги за більший період не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови у позові, оскільки таке твердження відповідачки не є письмовою заявою у розумінні ст. 267 ЦК України щодо підстав застосування судом наслідків спливу позовної давності.
В справі відсутні відомості, що відповідачка або її представник зверталися до суду першої інстанції з заявою про застосування наслідків спливу позовної давності. До того ж, з оборотної відомості вбачається, що з червня 2010 року по листопад 2013 року періодично здійснювалась оплата послуг в більшому розмірі, чим місячні платежі (а.с. 13 - 15), що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України свідчить про переривання перебігу позовної давності.
Врахувавши всі обставини справи, суд правильно визначився в правах та обов'язках сторін, тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -