Справа №577/1015/15 Головуючий у суді у 1 інстанції - Разумова І.Є.
Номер провадження 22-ц/788/989/15 Суддя-доповідач - Собина О. І.
Категорія - 59
14 травня 2015 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Собини О. І.,
суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г. ,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області
на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 квітня 2015 року
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Ларіонов Андрій Сергійович, ОСОБА_5
про визнання неправомірними дій державного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
08 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції, мотивуючи її тим, що 07 лютого 2013 року Конотопський міськрайонний суду Сумської області ухвалив рішення про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири. Рішення набрало законної сили та звернуте до виконання. Постановою державного виконавця ВДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції Ларіонова А.С. від 14 лютого 2014 року було закінчено виконавче провадження, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі зазначеного вище рішення суду на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому дану постанову вона отримала лише 1 грудня 2014 року. Вважає, що рішення суду від 07 лютого 2013 року не було виконане, постанова винесена передчасно, без дотримання вимог ч.1,2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в спірній квартирі в теперішній час безпідставно проживає родич ОСОБА_5 ОСОБА_6 зі своєю родиною. Під час її вселення до житла державним виконавцем не було здійснено ніяких дійових заходів і рішення суду в частині надання їй можливості демонтувати вхідні двері до квартири не було виконано. Коли вона виявила бажання замінити вхідні двері на нові, державний виконавець Ларіонов А.С. сказав, що виконавче провадження в цій частині ним виконане в повному обсязі і закінчене. Вважає, що постанова державного виконавця порушує її права на користування належною їй квартирою.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 квітня 2015 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Конотопського МУЮ Ларіонова А.С., які виразилися у винесенні 14 лютого 2014 року постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2/577/5/2013, виданим 15 травня 2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області, про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу ДВС Конотопського МУЮ Ларіонова А.С. про закінчення виконавчого провадження від 14 лютого 2014 року, винесену за виконавчим листом №2/577/5/2013, виданим 15 травня 2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області, про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири.
На зазначену ухвалу відділ ДВС Конотопського МУЮ подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а постанову про закінчення виконавчого провадження №38137614 від 14 лютого 2014 року залишити в силі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що державним виконавцем відділу ДВС Конотопського МУЮ було проведено всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативними актами щодо виконання рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених вимог скаржника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2013 року був виданий виконавчий лист №2/577/5/2013 від 15 травня 2013 року про зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири (а.с.3-6).
Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Конотопського МУЮ Васильченко В.І. від 29 травня 2013 року відкрито виконавче провадження № 38137515 з виконання виконавчого листа № 2/577/5/2013 щодо зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири. ОСОБА_5 наданий строк до 5 червня 2013 року добровільно виконати рішення суду (а.с.73).
В подальшому виконавче провадження № 38137515 було передане державному виконавцю Ларіонову А.С.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Конотопського МУЮ Ларіонова А.С. від 14 лютого 2014 року на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з виконанням виконавчого документа в повному обсязі закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/577/5/2013, виданого 15 травня 2013 року Конотопським міськрайонним судом, про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири (а.с.8).
Місцевим судом було вставлено, що копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 лютого 2014 року ОСОБА_3 отримала лише 1 грудня 2014 року після того, як звернулася до відділу ДВС Конотопського МУЮ з приводу виконання судового рішення про виселення ОСОБА_5 (а.с.7). Будь-яких доказів, що заявниця отримала копію постанови раніше державний виконавець не надав і сам пояснив, що таких доказів в нього немає. Зі скаргою ОСОБА_3 звернулася до суду 08 грудня 2014 року (а.с.1), а тому вона не пропустила строк звернення до суду із скаргою.
В матеріалах справи міститься акт державного виконавця Ларіонова А.С. від 05 лютого 2014 року про те, що резолютивну частину рішення Конотопського міськрайонного суду про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири, було доведено до відома ОСОБА_5 (а.с.74).
У висновку про результати розгляду повідомлення від 16 грудня 2014 року, затвердженого начальником Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, зазначено, що ОСОБА_5 дав пояснення, що по АДРЕСА_1 знаходиться квартира, на яку він претендує. На його думку, квартира належить йому і у зв'язку з цим він не пустив ОСОБА_10 та його матір ОСОБА_3 до квартири (а.с.27).
У довідці ОВК «Дім» зазначено, що на даний час квартирою АДРЕСА_1 користується і проживає родина ОСОБА_5, а саме: батьки ОСОБА_5, ОСОБА_8, їх дочка ОСОБА_7 (а.с.66).
Задовольняючи скаргу ОСОБА_3 місцевий суд виходив з того, що постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем була винесена передчасно, без фактичного виконання судового рішення, чим було порушено право заявниці на захист своїх прав.
Згідно із ст.124 Конституції України, ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Так, відповідно до п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення викладені у ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» з якої вбачається, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, а у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Згідно ч.4 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Зважаючи на викладені в Законі України «Про виконавче провадження» загальні умови виконання рішень, за яким боржник зобов'язаний утриматися від вчинення певних дій, старший державний виконавець відділу ДВС Конотопського МУЮ Васильченко В.І. 29 травня 2013 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 38137515 з виконання виконавчого листа № 2/577/5/2013 щодо зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири і надав боржнику строк до 5 червня 2013 року добровільно виконати рішення суду (а.с.73). В той же час, на наступний день після закінчення строку для самостійного виконання рішення фактичне його виконання державним виконавцем перевірено не було і рішення про накладення на боржника штрафу, у зв'язку із його невиконання не приймалось і подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом не направлялось, а лише за спливом 8-ми місяців після надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду (05.02.2014 року), останньому було доведено до відома резолютивну частину рішення і винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Фактично ж рішення суду виконано не було, що підтверджується і висновком від 16 грудня 2014 року, затвердженого начальником Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, наданим самим державним виконавцем з якого вбачається, що боржник ОСОБА_5 вважає спірну квартиру своєю власністю і тому не пускає до неї стягувачку ОСОБА_3 (а.с.27).
Таким чином, колегія суддів вважає, що державний виконавець не вчинив усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» виконавчих дій для фактичного виконання рішення суду, чим були порушені права та законні інтереси стягувачки.
Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в частині порушення державним виконавцем права стягувачки брати участь у провадженні виконавчих дій, як це передбачено ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни ухвали не встановлено, справа розглянута в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою і її слід залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області відхилити.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08 квітня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -