Справа № 197/432/15-к
Номер провадження № 1-кп/197/73/15
30 квітня 2015 року. Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Широкое кримінальне провадження № 1-кп/197/73/15 (яке зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015040610000080 від 10.02.2015 р.), про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 18.11.2014 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 126 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 100 годин, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, суд , -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засудженим 18.11.2014 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 126 КК України до 100 годин громадських робіт 05.01.2015 року був поставлений на облік в кримінально-виконавчій інспекції Широківського району Дніпропетровської області, відповідно до п.п. 4.1, 4.4 Інструкції про порядок виконання покарань не пов'язаних з позбавленням волі , та здійснення контролю щодо осіб засуджених до таких покарань , затвердженою Наказом № 270/1560 від 19.12.2003 року Державного департаменту з питань виконання покарань МВС України , та 12.01.2015 р. був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання.
Також 12.01.2015 року засудженому ОСОБА_4 , на підставі ст.13 КВК України під розпис була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію і призначено йому днем явки 1-й, 2-й та 4-й понеділок кожного місяця та відібрано пояснення в якому гр-н ОСОБА_4 , зобов'язувався з'являтися на реєстрацію до КВІ Широківського району 1-й, 2-й, 4-й понеділок кожного місяця, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без дозволу КВІ Широківського району Дніпропетровської області.
12.01.2015 року гр-ну ОСОБА_4 , було видане направлення до Широківської селищної ради Дніпропетровської області для відпрацювання громадських робіт, в якому зазначено, що останній повинен приступити до відпрацювання громадських робіт з 14.01.2015 року.
16.01.2015 року Широківська селищна рада Дніпропетровської області повідомила, що засуджений ОСОБА_4 приступив до відпрацювання громадських робіт з 14.01.2015 року.
16.01.2015р.. та 20.01.2015 року Широківська селищна рада Дніпропетровської області повідомила, що гр-н ОСОБА_4 16.01.15р., та 19.01.2015 року не відпрацьовував громадські роботи.
Засуджений ОСОБА_4 16.01.15р., та 19.01.2015 року не відпрацьовував громадські роботи на території Широківської селищної ради Дніпропетровської області, так як не мав бажання та вирішив ухилитися від відбування даного покарання. Поважних причин щодо не відпрацювання громадських робіт не має. На підставі ст.40 ч.1 Кримінально-виконавчого кодексу України 20.01.2015 року гр-ну ОСОБА_4 , було винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності в якому останній попереджався, що у разі подальшого порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт у відношенні нього буде відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст. 389 Кримінального кодексу України.
З 23.01.2015 року по 05.02.2015 року Широківська селищна рада Дніпропетровської області повідомляла, що гр-н ОСОБА_4 23.01.15р., 27.01.15р., 28.01.15р., 29.01.15., 30.01.15р., 02.02.15р., 03.02.15р., 04.02.15р., 05.02.2015 року громадські роботи не відпрацьовував.
23.01.2015 року було зроблено запит до Широківської ЦРЛ про те, чи звертався засуджений ОСОБА_4 , за медичної допомогою та чи знаходився на стаціонарному лікуванні. У відповідь на запит Широківська ЦРЛ повідомила, що гр. ОСОБА_4 за вказаний проміжок часу за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікуванні не знаходився.
02.02.2015 року засуджений ОСОБА_4 , не з'явився на реєстрацію до КВІ Широківського району Дніпропетровської області без поважної причини та оправдовуючого документу.
Також, встановлено, що ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 , та з 27.01.2015 року не відпрацьовує громадські роботи так як немає бажання, весь цей час проводить у своїх друзів.
05.02.2015 року засуджений ОСОБА_4 пояснив , що 23.01.15р., 27.01.15р., 28.01.15 року не відпрацьовував громадські роботи на території Широківської селищної ради Дніпропетровської області так як проходив обстеження в Широківській лікарні у сімейного лікаря ОСОБА_6 , а з 29.01.15., 30.01.15р., 02.02.15р., 03.02.15р., 04.02.15р., 05.02.2015 громадські роботи не відпрацьовував та як не мав бажання та вирішив ухилитися від відбування даного покарання. Поважних причин щодо не відпрацювання громадських робіт не має. На підставі ст. 40 ч.1 Кримінально-виконавчого кодексу України 05.02.2015 року гр-ну ОСОБА_4 , було винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності в якому останній попереджався, що у разі подальшого порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт у відношенні нього буде відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст. 389 Кримінального кодексу України.
05.02.2015 року Широківський центр ПМСД Дніпропетровської області повідомив, що гр-н ОСОБА_4 в період з 23.01.2015 року по теперішній час на лікуванні не перебував, за медичною допомогою не звертався.
06.02.2015 року Широківська ЦРЛ ДОР Дніпропетровської області повідомила, що гр-н ОСОБА_4 з 23.01.2015 року по теперішній час на амбулаторному та стаціонарному лікуванні не перебував.
В даних діях засудженого ОСОБА_4 вбачається ухилення від виконання покарання у виді громадських робіт передбачених ч.3 ст.40 КВК України , ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт є:
невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин… .
Також засуджений ОСОБА_4 своїми діями порушує порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт вираженні в не явці на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції Широківського району Дніпропетровської області 02.02.2015 року без поважної причини та оправдовуючого документу.
З 14.01.2015 року по 09.02.2015 року з запланованих 76 годин громадських робіт, засуджений ОСОБА_4 відпрацював 24 години громадських робіт, не відпрацьовано без поважної причини 52 години громадських робіт. Всього не відпрацьовано 76 годин громадських робіт.
Таким чином в діях ОСОБА_4 мається умисне ухилення від виконання покарання у виді громадських робіт, яке виражено в невиході більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також неявці на реєстрацію до КВІ Широківського району 02.02.2015 року без поважної причини та оправдуючого документу, порушуючи цим вимоги ч. 3 ст. 40 КВК України.
Станом на 09.02.2015 року всього не відпрацьовано засудженим ОСОБА_4 76 годин громадських робіт.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
В судовому засіданні ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 389 КК України повністю визнав себе винним, підтвердив обставини що зазначені в обвинувальному акті та також показав , що в зазначені дні він дійсно на роботу не виходив та на виклики до кримінально-виконавчої інспекції не з'являвся без поважних причин , тільки з 28-30.01.2015 року в день проходив медогляд , а тому не ходив на громадські роботи , хотя до медогляду та після медогляду йому нічого не заважало іти і відпрацьовувати громадські роботи. У вчиненому кається.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі , обмежившись допитом обвинуваченого , та матеріалами кримінального провадження.
Витягом із кримінального провадження № 12015040610000080 від 10.02.2015 року , правова кваліфікація ч.2 ст. 389 КК України , що ОСОБА_4 будучи засудженим 18.11.2014 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 126 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт , але ігноруючи вирок суду , став ухилятися від його виконання а.с. 22 , Поданням про притягнення до кримінальної відповідальності а.с. 24-26 , копією вироку а.с. 28-29 , обліковою карткою а.с. 30 , довідкою КВІ а.с. 31 , підпискою а.с. 33 , анкетою а.с. 34 , Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію а.с. 35 , листком реєстрації , 02.02.2015 року відмічено неявку а.с. 36 , поясненням а.с. 37 , направленням на громадські роботи а.с. 38 , Розпорядження селищного голови а.с. 39 , графіком виходів на громадські роботи а.с. 40 , повідомленням селищної ради а.с. 41 , 42 , 43 , 46 , 47 , 51 , поясненням а.с. 44 , Попередженням а.с. 45 , 53, табелем а.с. 48 , 49 , відповіддю лікувальних закладів а.с. 54 , 55 , 102 що ОСОБА_4 знаходився на обслідуванні тільки з 28-30.01.2015 року та згідно відповіді головного лікаря на запит з 10.00 год по 12.00 год , таким чином маючи можливість як до медогляду так і після нього відпрацьовувати громадські роботи , що сам і не заперечує , однак ухилявся від їх відпрацювання , повідомлення про підозру від 04.03.2015 р. а.с. 72-73 , Актом судово-психіатричного експерта від 05.03.2015 року , згідно висновку якого ОСОБА_4 в період часу який відноситься до вчинення інкримінованого йому правопорушення виявив і в теперішній час виявляє легку розумову відсталість з поведінковим порушеннями (F 70.1 , згідно МКБ-10) і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними при здійсненні інкримінованого йому правопорушення . ОСОБА_4 в період час у з 16.01.2015 року по 09.02.2015 року в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не знаходився , міг усвідомлювати свої дії і керувати ними . ОСОБА_4 за своїм психічним станом в даний час в застосуванні у відношенні до нього примусових мір медицинського характеру не потребує. а.с. 80-84.
Згідно до Статті 19 КК України , Осудність , ч.1 осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними , таким чином ОСОБА_4 є осудною особою.
З врахуванням зібраних в сукупності судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністью, дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.2 ст.389 КК України - ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженої до цього покарання і він винен.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує відповідно до ст.65 , ст..ст. 66-67 КК України наступні обставини: ступінь тяжкості вчиненого злочину: злочин, передбачений ч.2 ст.389 КК України класифікується, як злочин невеликої тяжкості; особу винного, який раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно а.с. 63, який не навчається та не працює , працездатний , в центрі зайнятості як безробітній не перебуває а.с. 64 , на обліку у лікаря нарколога не перебуває а.с. 61 , перебуває на обліку у лікаря психіатра , діагноз легка розумова відсталість а.с. 60 , його відношення до скоєного злочину .
Відповідно до ч.1 п.1 ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття у вчиненому.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 67 КК України обставиною , що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.
Відповідно до ст.50 КК України - покарання має на меті не тільки кару ,а й виправлення засуджених ,а також запобігання вчиненню нових злочинів як і засудженим так і іншими особами.
Суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді арешту , що буде відповідати вимогам ч.2 ст. 65 КК України.
Так як кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 після постановлення щодо нього вироку від 18.11.2014 року, суд призначає йому покарання із застосуванням ст.71 КК України, за сукупністю вироків, та приєднує частково не відбуте покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року, невідбутими є 76 годин громадських робіт , застосувавши правила складання покарань, передбачені ч.1 п).4 ст.72 КК України.
Речові докази відсутні . Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування і в ході судового розгляду не застосовувались , обвинуваченому запобіжний захід не обирався і сторонами перед судом питання про його обрання не ставилось, тому у суду відсутні підстави для його застосування.
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд -,
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох місяців арешту.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, із застосуванням ч.1 п).4 ст.72 КК України , виходячи із такого співвідношення: 1 дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт , до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох місяців і 8 днів арешту.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 не обиралась.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_4 з часу звернення вироку до виконання.
Виконання вироку покласти на начальника Широківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до ст. 392 КПК України , в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 395 КПК України , апеляційна скарга подається: на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення . Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 376 КПК України , після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1