12 травня 2015 року м. Київ К/800/40558/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014
у справі № 1170/2а-346/12
за поданням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
до Житлово-експлуатаційної контори № 1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому
третя особа - Головне управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради
про стягнення коштів за податковим боргом,-
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 провадження у справі закрито з підстав не належності розгляду вказаного подання в порядку адміністративного судочинства.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 подання Кіровоградської ОДПІ задоволено: стягнуто з рахунків у банках (крім тих, що передбачені на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) ЖЕК №1 на користь держави в особі Кіровоградської ОДПІ податковий борг з податку на додану вартість в сумі 26 573, 00 грн. Рішення суду звернено до негайного виконання.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, ухвалою якого від 27.02.2014 закрито провадження у справі № 1170/2а-346/12.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, погоджується з висновками апеляційного суду про необхідність закриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Згідно з пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги вважаються відкликаними, у тому числі, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу самостійно погашається платником податків. Аналогічна норма міститься і у пп. 60.1.1 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України.
У відповідності із листом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, направленим на адресу ЖЕК № 1 09.08.2011, податковий борг, який виник станом на 04.09.2007 та 08.10.2007, погашений за рахунок активів підприємства в період з 06.09.2007 по 11.01.2008.
Разом з тим, провадження у справах, порушених за поданням податкових органів на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Застосування цієї статті розраховане на безспірне провадження. Тому спір про право має місце в усіх випадках, коли з наданих матеріалів вбачається, що особа, щодо якої надійшло подання, заперечує правомірність дій та рішень органів державної податкової служби, які є підставою для звернення до суду.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Наявність спору про право, яка виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, має наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
За наведених обставин, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що подання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про стягнення коштів з Житлово-експлуатаційної контори № 1 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому за податковим боргом у розмірі 26 573,00 грн. не може у даному випадку розглядатись за правилами, визначеними статтею 183-3 КАС України, з урахуванням відповідача, який ставить під сумнів правомірність дій заявника, які стали підставою для звернення до суду.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль