"30" квітня 2015 р. м. Київ К/800/53806/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач),
Кобилянського М.Г., Штульман І.В.,
при секретарі судового засідання: Крапивці Л.А.,
з участю: позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до прокурора м. Києва, третя особа: прокурор Дніпровського району м. Києва про визнання незаконними діянь та відшкодування шкоди, за касаційною скаргою позивача на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:
визнати незаконними діяння (дії та бездіяльність) прокурора м. Києва, які виразилися в порушенні статей 38, 40 Конституції України, 7, 15, 18, 19, 20 Закону «Про звернення громадян», зокрема:
щодо позбавлення його можливості притягнути до відповідальності керівника державного органу влади;
ненадання у встановлений законом строк належної відповіді;
порушення права на оскарження в суді рішення прокурора Дніпровського району м. Києва;
заборони направлення скарги для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються;
об'єктивного розгляду звернення з наданням відповіді тим органом, який отримав ці заяви, і до компетенції якого входить вирішення порушених питань;
ненадання можливості взяти участь у перевірці поданої скарги та бути присутнім при її розгляді незважаючи на те, що таке клопотання було у зверненні.
зобов'язати прокурора м. Києва усунути наведені порушення законодавства, в тому числі вчинити перевірку і надати відповідь із завіреними належним чином матеріалами перевірки, організувати надання копії постанови прокурора Дніпровського району м. Києва або копії іншого документа, який суд може розглядати як рішення прокурора, по наслідкам розгляду законності постанови ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ МВС України про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.08.2010 року;
відшкодувати шкоду, спричинену внаслідок незаконних дій відповідача.
Посилався на те, що прокурорами належним чином не розглядалися його звернення на скаргу про відмову в порушенні кримінальної справи.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього суду скасувати з направленням справи на новий розгляд.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ та поняття справи адміністративної юрисдикції визначається пунктом 1 частини першої статті 3, статтею 17 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 про офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України..
Відповідно до положень зазначених нормативних актів, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи з положень зазначених норм, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв, скарг і повідомлень, в тому числі про відмову у відкритті кримінального провадження, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
Імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, у березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до прокурора Дніпровського району м. Києва з проханням надіслати копію рішення за наслідками розгляду постанови ВДСБЕС Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві від 27.08.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
За наслідками звернення надана відповідь від 04.04.2013 року про те, що за Кримінально-процесуальним кодексом, який набрав законної сили з 20.11.2012 року, не передбачено стадії дослідчої перевірки та можливістю оскарження процесуальних рішень у визначеному законом порядку.
14.05.2013 року позивач звернувся до прокурора м. Києва, в якому просив здійснити перевірку дій прокурора Дніпровського району при розгляді його вимог, викладених у зверненні від 21.03.2013 року.
Прокурором м. Києва повідомлено ОСОБА_4 про те, що його звернення спрямовано до прокуратури Дніпровського району м. Києва для організації перевірки доводів, викладених у ньому, про результати повідомити заявника.
На зазначені звернення прокуратура Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2013 року, прокуратура м. Києва від 24.05.2013 року надали відповідь.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності вимог, викладених в позовній заяві, посилаючись на положення Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Проте судами не враховано, що відповідно до статті 12 вище згаданого Закону (у редакції Закону України від 17.11.2011 року) дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України".
З урахуванням зазначених обставин та норм права, спірні правовідносини не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, тому відповідно до вимог статті 228 КАС України рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду в порядку кримінально-процесуального законодавства.
На підставі наведеного, керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року скасувати.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до прокурора м. Києва про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії направлені на усунення порушень щодо незаконності відмови у закритті кримінального провадження, відшкодування шкоди.
Роз'яснити ОСОБА_4 про можливість звернення до суду в порядку кримінально-процесуального законодавства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
М.Г. Кобилянський
І.В. Штульман