16 березня 2015 року м. Київ К/800/17195/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоНечитайла О.М.,
Суддів Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
за участю секретаряРуденко А.М.,
за участю представників
позивачане з'явився,
відповідача відповідачане з'явився, не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р.
у справі №820/10788/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про визнання протиправними дій та стягнення суми,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (далі - Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - Відповідачі) про визнання протиправними дій та стягнення суми.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р., адміністративний позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії податкової інспекції по ухиленню в наданні висновку Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області щодо перерахування на поточний рахунок Позивача бюджетного відшкодування у загальній сумі 4 754 739,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь Позивача суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4 754 739,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача судовий збір у розмірі 527,62 грн.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши наведені сторонами доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що представниками податкового органу була проведена документальна невиїзна перевірка Позивача щодо правовідносин з платниками податків ВАТ "ХТЗ", ТОВ "Інтертранслогістік", ТОВ "Компанія Істсервіс", ТОВ "Тріада плюс", ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" за період липень, вересень, жовтень, грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 року № 745/40-028/33412518.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за липень, вересень, жовтень, грудень 2010 року на суму 4 736 739,00 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 року № 0000120840 на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 4 736 739,00 грн.
Листом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими податниками податків в м. Харкові від 13.04.2011 року директора позивача повідомлено про помилку у податковому повідомленні-рішенні та про внесення змін, згідно яких сума завищення бюджетного відшкодування становить 4 754 739,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 21.03.2011 року № 745/40-028/33412518 та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2011 року № 0000120840, Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2011 року № 745/40-028/33412518 та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011 року за № 0000120840 (з урахуванням уточнень від 13.04.2011 року № 5275/10/40-037).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року, у справі № 2а-7371/11/2070 визнано протиправними дії податкового органу з проведення документальної позапланової перевірки Позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2011 року № 745/40-028/33412518, скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 року за № 0000120840 (з урахуванням уточнень від 13.04.2011 року № 5275/10/40-037).
Зважаючи на той факт, що податковим органом на час звернення Позивача до суду із даним позовом так і не було надано до Державного казначейства України висновку на відшкодування податку на додану вартість на користь Позивача у сумі 4 754 739,00 грн., останній просив суд визнати таку поведінку відповідача протиправною.
Згідно із абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачем не подано до органу державної казначейської служби висновку щодо відшкодування Позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 4 754 739,00 грн., тоді як правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми податку на додану вартість підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили.
За наведених обставин судова колегія погоджується із висновком попередніх судових інстанцій щодо наявності у Позивача права на повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі.
Посилання Відповідач на необхідність зупинення виконання прийнятих у справі судових рішень, оскільки процедура судового оскарження не закінчена, обґрунтовано відхилені судами, зважаючи на той факт, що наведені скаржником обставини не впливають на узгодженість податкового зобов'язання, яке у свою чергу вважається узгодженим з набуттям законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Крім того, зі встановлених у справі обставин вбачається, що ухвалою від 10.09.2012 р. Вищий адміністративний суд України повернув касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 р.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. у справі №820/10788/13-а залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяО.М. Нечитайло
СуддіЛ.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук