30 квітня 2015 року м. Київ К/800/65466/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач).,
Заїки М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в касаційному порядку в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Південного оперативного командування про скасування наказу про виключення із списків особового складу за касаційною скаргою позивача на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року,
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника штабу ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 30.08.2006 року №184 про виключення його з особового складу управління, всіх видів забезпечення та направлення на облік до Приморського РВК м. Одеси.
Посилався на незаконність прийнятого рішення.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, залишеною без змін Одеським апеляційним адміністративним судом від 4 грудня 2014 року, позовні вимоги залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
У касаційні скарзі позивач та його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначають, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, а саме тому, що з боку відповідача чинилися істотні перешкоди у наданні належних документів.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Такий висновок є законним і обґрунтованим.
Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 99 КАС України.
Відповідно до положень частин першої та другої цієї норми в редакції Закону № 2747-ІV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частини першої, абзацу першого частини другої та частини третьої зазначеної норми (у редакції Закону № 2453-VІ - чинної на час вчинення окремої процесуальної дії) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цими Кодексом або іншими законом.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом у березні 2014 року, при цьому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника штабу ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 30.08.2006 року №184 про виключення його зі списків особового складу управління.
Зазначені обставини свідчать, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, встановлених статтею 99 КАС України.
Висновок судів про відсутність поважних причин пропуску строків звернення до суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам права.
Звернення в різні інстанції за захистом своїх прав, в тому числі до Президента України, не дають підстав вважати, що строки звернення до суду пропущено з поважних причин, адже такі обставини не могли бути перешкодою звернення до суду.
Поважними причинами визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини другої статті 106 КАС України ( у редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Виходячи з положень зазначеної норми, позивач не позбавлений був можливості звернутися до суду без копії наказу, який є предметом оскарження.
Згідно вище згаданої норми в редакції Закону № 4054-VІ від 17.11.2011 року на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Зміст цієї норми теж не перешкоджав зверненню до суду без надання доказів, а лише вимагав в разі неможливості їх надання, зазначити, які не може самостійно надати і вказати причини неможливості подання таких доказів.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати рішення таким, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, необізнаність про правове регулювання зазначених відносин в судовому порядку, не може вважатись поважною причиною пропущення строку звернення до суду.
Порушення апеляційний судом строків розгляду апеляційної скарги теж не дають підстав до скасування судового рішення. Як зазначено у частині другій статті 201 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду лише з одних формальних міркувань.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
М.М. Заїка
І.В. Штульман