23 квітня 2015 року м. Київ К/800/36445/13
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач),
Заїки М.М., Ліпського Д.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом прокурора Радивилівського району Рівненської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області (далі - УПФ) до селянського (фермерського) господарства «Вільна Україна» (далі - СФГ «Вільна Україна») про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пільгової пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 березня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року,
У грудні 2009 року Прокурор в інтересах держави в особі УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з СФГ «Вільна Україна» заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), яка станом на 27.07.2009 року становить 15 684,45 грн..
Посилався на те, що господарство має заборгованість перед Пенсійним фондом по витратах, пов'язаних з виплатою і доставкою пенсії на пільгових умовах, добровільно сплачувати кошти не бажає.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 5 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з СФГ «Вільна Україна» на користь УПФ заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 15684,45 грн.
У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову Вказує на те, що витрати на виплату і доставку пенсії на пільгових умовах не відносяться до страхових внесків. СФГ «Вільна Україна» є суб'єктом малого підприємництва та сплачує єдиний податок, а отже звільняється від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
На момент набрання чинності Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-15 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону - N 1058-IV) питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону N 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 400/97-ВР).
Відповідно до положень, викладених у пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідач відносився до платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, адже СФГ «Вільна Україна» як суб'єкт підприємницької діяльності використовувало працю найманих працівників.
За правилами абзацу четвертого пункту 1 статті 2 вище згаданого Закону ( в редакції Закону України від 31.05.2005 р. N 2613-IV) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, СФГ «Вільна Україна» за період з 01.01 по 27.07.2009 року мала заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - « з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в розмірі 15 684,45 грн.
З урахуванням зазначених обставин та норм права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним УПФ, призначені працівникам відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Як зазначалося вище, відповідач відносився до платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Зокрема, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 400/97). При цьому такі виплати здійснюються до досягнення працівниками, яким призначено пільгову пенсію, пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно Закону України від 31 травня 2005 року № 2613-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку» від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування звільнено лише працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Вільна Україна» відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 березня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
М.М. Заїка
Д.В. Ліпський