"21" квітня 2015 р. м. Київ К/800/44851/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014
та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014
у справі № 818/2/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 21.11.2013 № 0005891702, № 0005901702, № 0005921702 та № 0005971702.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 25.01.2013, складено акт № 249/17-0203-2352104510 від 28.02.2013, в якому зафіксовані порушення: п. п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме: незбереження первинних документів, ведення яких передбачено законодавством; п. 2 п. 291.4 ст. 291, пп. 4 п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано єдиного податку в розмірі 1 845 грн. (здійснення діяльності, яка не дає право застосовувати спрощену систему оподаткування, яка полягає у наданні послуг не платникам єдиного податку); п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в період з 01.04.2012 до 31.12.2012 на загальну суму 131 059,13 грн.; п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 187.3 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164 502 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 21.11.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0005891702 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 306,25 грн., в т.ч.: 1 845 грн. основного платежу та 461,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0005901702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 205 627,50 грн., у т.ч.: 164 502 грн. основного платежу та 41 125,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0005921702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 163 823,91 грн., в т.ч.: 131 059,13 грн. основного платежу та 32 764,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0005971702 про нарахування адміністративного штрафу у розмірі 510 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того що відповідач - суб'єкт владних повноважень не надав суду письмових пояснень або доказів, що б спростували доводи адміністративного позову, тому прийняті повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.
Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, які передбачені ст. ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки по ним зроблені при неповному з'ясуванні фактичних обставин.
Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду не вистачає.
В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо застосування до позивача відповідальності спірними податковими повідомленнями-рішеннями в розрізі із зафіксованими актом перевірки порушеннями та документальним підтвердженням чи спростуванням останніх.
Судам також слід врахувати, що згідно ч. 1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу, та, за необхідності, розглянути питання про можливість проведення експертизи для визначення правомірності ведення позивачем податкового обліку у спірному періоді.
Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний