Справа № 802/243/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
05 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
в лютому 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання дій під час проведення планової виїзної перевірки протиправними, скасування постанови №31 від 06.08.2014 року про накладення штрафних санкцій в розмірі 8500 грн., скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 31.07.2014 року, а саме: про обмеження надання на ринок продукції шляхом приведення у відповідність зі встановленими вимогами, скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 31.07.2014 року, а саме: обмеження надання продукції на ринок шляхом заборони.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 20.06.2014 року наказом начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області № 96-в затверджено план перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства у сфері ринкового нагляду на ІІІ квартал 2014 року згідно з додатком № 1, 2.
31.07.2014 року головними спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області Гетьманом А.О. та Дмитренком Я.М. на підставі направлення №0060 від 31.07.2014 року (а. с. 14), з урахуванням зазначеного плану перевірок, проведено планову виїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час реалізації нею побутової техніки.
За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції №0060 від 31 липня 2014 року (а. с. 15-16).
Згідно з висновками вказаного акту встановлено факт продажу товарів за відсутності Національного знаку відповідності, а саме: парової праски Steam Iron Maestro MR 312C, соковижималки Juicen Maestro MR 800$ та лампи настільної Vito Dest VT 096 зеленого кольору. Вказаний факт кваліфіковано як порушення п. 7 постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009 року "Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання" та п. 17 постанови КМУ № 785 від 29.07.2009 року "Про затвердження технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання".
Крім того, 31.07.2014 року головним інспектором Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області складено протокол №0035, відповідно до якого виявлений факт продажу товарів за відсутності Національного знаку відповідності також розцінено як порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", п. 7 постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009 року "Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання" та п. 17 постанови КМУ № 785 від 29.07.2009 року "Про затвердження технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання" (а. с. 17).
В подальшому за результатами перевірки, проведеної 31.07.2014 року, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області прийнято два рішення про вжиття обмежувальних заходів, а саме: про обмеження надання на ринок продукції шляхом приведення у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринок шляхом заборони (а. с. 46, 47).
06.08.2014 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області прийнято постанову №31 про накладення штрафних санкцій на ФОП ОСОБА_3 за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", п. 7 постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009 року "Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання" та п. 17 постанови КМУ № 785 від 29.07.2009 року "Про затвердження технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання" у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. (а. с. 18).
Не погодившись з діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка ФОП ОСОБА_3 проведена на підставі і в межах наданих відповідачу повноважень, про що свідчить, в тому числі, і підпис позивача на оформлених під час перевірки документах. Як вбачається зі складених відповідачем документів (акту перевірки, протоколу, постанови про застосування штрафних санкцій, рішень про застосування обмежувальних заходів), позивачем допущені порушення норм Технічних регламентів, що і стало підставою для застосування штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних заходів.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить їх обґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Частинами 1 та 3 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 р. № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 р. за № 743/21056, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з п. 2.1, 2.4 та 3.1 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи, згідно з планом перевірок з ринкового нагляду на третій квартал 2014 року, затвердженого наказом №96-в від 20.06.2014 р., ФОП ОСОБА_3 входить до переліку суб'єктів господарювання, перевірка яких передбачена цим планом.
Перед початком проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 було вручено направлення на проведення перевірки від 31.07.2014 року №0060, роз'яснено підставу для проведення позапланового заходу та повідомлення питання, які підлягали перевірці.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції з посиланням на те, що ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за умови порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю).
Вважаючи, що перевірка призначена з порушенням вимог чинного законодавства позивач мав право не допустити посадових осіб державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області до проведення перевірки.
Як встановлено судом з матеріалів справи, працівники Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області були допущені позивачем до перевірки, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_3 на звороті направлення на перевірку від 31.07.2014 року №0060.
Перевірка проведена в межах питань, які підлягали перевірці, про що свідчить акт перевірки характеристик продукції від 31.07.2014 року №0060. Вказаний акт підписано ОСОБА_3 без будь-яких зауважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Щодо встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є, зокрема: а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам.
За визначенням ст. 1 цього Закону неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до п.17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.
Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599.
У разі, коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.
Згідно з п. 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009р., перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність (п. 10).
За результатами проведеної перевірки діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 встановлено відсутність Національного знаку відповідності на продукції, яка реалізується.
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції.
Статтею 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, а також встановлені проведеною перевіркою обставини, колегія суддів вважає, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 31 липня 2014 року про обмеження надання на ринок продукції шляхом приведення у відповідність із встановленими вимогами та шляхом заборони є правомірними, оскільки прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині правомірності прийнятої Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області постанови №31 від 06.08.2014 року про накладення штрафу на позивача, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч. 3 ст. 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
Позивачем не наведено доводів та не надано доказів на спростування встановлених проведеною перевіркою порушень вимог чинного законодавства України щодо відсутності нанесення Національного знаку відповідності, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесеної відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій №31 від 06.08.2014 року.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності притягнення позивача до відповідальності за введення в обіг продукції із Національним знаком відповідності на продукцію, яка не відповідає вимогам технічних регламентів.
Листом Інспекції з питань захисту прав споживачі у Вінницькій області фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 було запропоновано до 05.08.2014 року надати документи, які дали б можливість встановити особу, яка ввела продукцію в обіг (а. с. 50). Вказаний лист отримано позивачем, що підтверджується її підписом на листі, однак витребувані документи Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області не надано. Не містять вказаних документів також матеріали справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивача правомірно притягнено до відповідальності, як особу, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 травня 2015 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В.
Драчук Т. О.