Справа № 822/49/15 Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
07 травня 2015 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,
за участю: секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,
прокурора - Ярмощука Віталія Павловича,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Городоцького району, третя особа на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування наказів,
прокурор Городоцького району звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування наказів від 25.11.2014 року № 22-6440/14-14-СГ, № 22-6441/14-14-СГ, № 22-6442/14-14-СГ, № 22-6443/14-14-СГ, № 22-6444/14-14-СГ, № 22-6445/14-14-СГ, № 22-6446/14-14-СГ, якими надано дозволи громадянину ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 320 га на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.
Наказами першого заступника начальника Головного управління Держземагенства Хмельницької області від 25.11.2014 року № 22-6440/14-14-СГ, № 22-6441/14-14-СГ, № 22-6442/14-14-СГ, № 22-6443/14-14-СГ, № 22-6444/14-14-СГ, № 22-6445/14-14-СГ, № 22-6446/14-14-СГ надано дозволи громадянину ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 320 га на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.
Прокурор Городоцького району звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що ОСОБА_3 не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності надання йому у користування земельних ділянок у зазначеному розмірі з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства не вказавши кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. Також, прокурор зазначає, що ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 7 земельних ділянок в оренду, які знаходяться в різних місцях на значній відстані одна від одної, що не дає належним чином здійснювати господарську діяльність фермерському господарству. Крім того, що всупереч положенням Закону України «Про фермерське господарство» оскаржуваними наказами ОСОБА_3 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою земельних ділянок, які розташовані не єдиним масивом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважає, що прокурором не доведено наявність порушень або загрози порушень інтересів держави з боку відповідача, не визначено в чому вони полягають, натомість оскаржувані розпорядження прийняті відповідачем в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство".
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання вимог Закон України "Про фермерське господарство" ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області з відповідними заявами, в яких зазначено необхідні реквізити, а також додано необхідні документи, а саме: копії паспорту, ідентифікаційного коду, диплома, що підтверджує наявність здобутої в аграрному навчальному закладі освіти, графічний матеріал на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а також обґрунтування розмірів земельної ділянки з врахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Проте, з наявних в матеріалах справи копій заяв від 16.09.2014 року колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 не обґрунтував розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливостей її обробітку, не обґрунтував необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства.
Встановлені обставини дають підстави для висновку, що намірів займатися фермерським господарством ОСОБА_3 не мав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, судом не досліджено питання наявності реальної мети ведення фермерського господарства гром. ОСОБА_3 на земельних ділянках, орієнтовною загальною площею 320 га, на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення).
Окрім цього, в оскаржуваній постанові Хмельницького окружного адміністративного суду зазначено, що оскільки в чинному земельному законодавстві відсутнє чітке визначення поняття "єдиний земельний масив", суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_3 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства становлять сукупність індивідуальних земельних ділянок в групі компактно розташованих полів, а тому є єдиним земельним масивом.
Згідно частини 7 статті 7 Закону земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Термін "єдиний земельний масив" введений до законодавства України Законом "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", однак його зміст чітко не визначений.
Разом з тим, вказаний Закон передбачає виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) єдиними земельними масивами двох видів. Перший з них являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів. Другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток (паїв).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок земель" земельний масив - сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства та несільськогосподарських угідь, необхідних для їх обслуговування (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами), що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).
Враховуючи, що ОСОБА_3 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 360 га на територіях двох сільських рад, то в даному випадку можливий перший вид єдиного земельного масиву, який являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів.
Проте, докази того, що зазначені земельні ділянки є суміжно розташованими в одному полі чи групі компактно розташованих полів в матеріалах справи відсутні, що свідчить про прийняття рішення судом першої інстанції без встановлення, дослідження та оцінки усіх обставин справи.
Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість своїх наказів, апеляційний суд дійшов висновку, що накази від 25.11.2014 року № 22-6440/14-14-СГ, № 22-6441/14-14-СГ, № 22-6442/14-14-СГ, № 22-6443/14-14-СГ, № 22-6444/14-14-СГ, № 22-6445/14-14-СГ, № 22-6446/14-14-СГ, якими надано дозволи громадянину ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 320 га на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства, - є неправомірними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Городоцького району, третя особа на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області, до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування наказів скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази від 25.11.2014 року № 22-6440/14-14-СГ, № 22-6441/14-14-СГ, № 22-6442/14-14-СГ, № 22-6443/14-14-СГ, № 22-6444/14-14-СГ, № 22-6445/14-14-СГ, № 22-6446/14-14-СГ, якими надано дозволи громадянину ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 320 га на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 травня 2015 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.