12 травня 2015 р.Справа № 527/653/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 26.03.2015р. по справі № 527/653/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити належним чином розрахунок пенсії,
13 березня 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, в якому просила суд:
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в частині не включення для обчислення їй пенсії сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області нарахувати та виплатити їй (з урахуванням проведених виплат) пенсію з 03 липня 2012 року, виходячи з усіх отримуваних нею виплат, на які відповідно до законодавства нараховувалися страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач послалася на положення статей 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2008 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення розміру заробітку для обчислення пенсії».
Мотивувала тим, що до 02 липня 2012 року працювала в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на посаді головного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення. З 03 липня 2012 року вона отримала право на пенсію за віком. Відповідач при обчисленні їй розміру пенсії, як державному службовцю, незаконно не включив суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, які входять до заробітку державного службовця і на які фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Вона звернулася до Управління ПФУ України в Глобинському районі з письмовою заявою про нарахування їй пенсії з 03 липня 2012 року з урахуванням усіх видів заробітку, на які відповідно до законодавства нараховувалися страхові внески та надала довідку про складові її заробітної плати за формою, встановленою постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1. Своїм листом № 6/К-04 від 03.03.2015 року назване управління відмовило їй в цьому.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 26.03.15 року позов ОСОБА_1 до Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити належним чином розрахунок пенсії задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в частині не включення при обчисленні пенсії ОСОБА_1 сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення - незаконними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі нарахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 пенсію з 13 вересня 2014 року, виходячи з усіх отримуваних нею виплат, на які відповідно до законодавства нараховувалися страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення.
Позовні вимоги за період з 03.07.2012 року по 12.09.2014 року - залишено без розгляду.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі, як особа, якій з 03.07.2012 року призначена і виплачується пенсія за віком згідно Закону України «Про державну службу». При призначенні пенсії до сум заробітку для призначення пенсії не були включені суми отримуваної позивачем матеріальної допомоги та суми індексації заробітної плати, на які фактично були нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески (на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Вказані суми в довідці Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області № 3789/03 від 03.07.2012 року про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка надавалася позивачу і пред'являлася нею до Управління ПФУ в Глобинському районі для призначення пенсії, включені до графи «Інші виплати». За період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2012 року вони склали усього 12793 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на те, що сума індексації заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії, тому дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у включенні вказаних сум в заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Така правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11 та у постанові від 28 травня 2014 року у справі № 21-97а13. Оскільки вказані постанови Верховного Суду України ухвалювалися у справах з приводу неоднакового застосування законодавства в аналогічних правовідносинах, висловлена в них правова позиція є обов'язковою для суду першої інстанції.
Згідно п.1, п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме, провести нарахування та відповідні виплати, а отже в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, позовні вимоги за період з 03.07.2012 року по 12.09.2014 року не є предметом апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума індексації заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії, тому дії відповідача щодо відмови позивачу у включенні вказаних сум в заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправними.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.03.15. р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 26.03.2015р. по справі № 527/653/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 14.05.2015 р.