13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4731/14
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міжрегіонального публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
У грудні 2014 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у ПАТ "ТБК" працювали та вийшли на пенсію особи, які були зайняті повний робочий день на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку цим працівникам пільгових пенсій до 25 - го числа кожного місяця, однак не виконує свого обов'язку добровільно, а тому УПФУ просить суд стягнути заборгованість по даних витратах за листопад 2014 року в розмірі 19063 грн. 17 коп.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року адміністративний позов було задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", код ЄДРПОУ 32702078, заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року в сумі 19063 (дев'ятнадцять тисяч шістдесят три) грн. 17 коп.
Не погоджуючись з даною постановою суду ПАТ "Таврійська будівельна компанія" подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" має статус юридичної особи та у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Підставами для призначення відповідної пенсії є документи, що підтверджують спеціальний стаж: трудова книжка, а за відсутності запису у ній - уточнююча довідка, що видається підприємством, на якому працівник набув спеціальний стаж роботи.
Зокрема, відповідачем, на підставі довідок, які містяться серед матеріалів справи, підтверджено такий трудовий стаж стосовно його працівників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених законом розмірах відшкодування.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
За змістом розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підставі п.п. 6.2 п.6 Інструкції вказує на те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За правилами приписів Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст.1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст.2 цього Закону.
Згідно вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У відповідності до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За змістом ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Частиною 2 Прикінцевих положень Закону, який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.
В ході судового розгляду встановлено, що позивачем було своєчасно надіслано відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року та з травня, червня, листопада 2014 року, відповідно до яких розмір фактичних витрат ПАТ "ТБК" за листопад 2014 року складає 19063 грн. 17 коп.
На підставі пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Усупереч вимогам чинного законодавства відповідачем не погашено суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року у розмірі 19063 грн. 17 коп., що підтверджується розрахунком боргу до бюджету Пенсійного фонду України, складеним УПФУ.
Згідно п.2.4 розділу ІІ Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730 управління має право стягувати несплачені суми страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених законом розмірах відшкодування, а тому заборгованість за листопад 2014 року в сумі 19063 грн. 17 коп. належить до стягнення з відповідача.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 821/4731/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян