13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5249/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
при секретарі Алексєєвої Т.М.,
за участю апелянта - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк А.О. в частині неналежного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень підпорядкованого їй державного виконавця, що призвело до порушень закону та прав позивача; зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк А.О. виконувати покладені на неї службові обов'язки та здійснювати належний контроль за своєчасністю, правильністю та законністю дій безпосередньо підпорядкованого їй державного виконавця. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що численні неправомірні дії та порушення закону державним виконавцем Антоненком О.С., які були виявлені та визнані судом як неправомірні, були допущені із-за неналежного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень з боку начальника відділу ДВС Біляївського МУЮ Одеської області Лавренюк А.О. Факти неправомірності дій державного виконавця Антоненка О.С. підтверджуються судовими рішеннями, а саме: ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 03.02.2014 року по справі № 496/49/14 та постановами Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року по справі № 815/4136/14 та від 11.09.2014 року по справі № 815/4843/14. Позивач зазначає, що бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк А.О. призвели до неправомірних дій державного виконавця Антоненка О.С. та порушення прав позивача в частині користування та розпорядження особистим майном.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі, просить скасувати постанову суду першої інстанції та повернути матеріали на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві позивачем наведено перелік судових рішень, якими він обґрунтовує бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк O.A. в частині неналежного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень підпорядкованого їй державного виконавця, зокрема: ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 02.02.2014 року по справі № 496/49/14-ц, якою визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Антоненко О.С. по прийняттю постанови про оголошення розшуку транспорту боржника від 16.10.2013 року; постанова Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року по справі № 815/4136/14, якою визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Антоненко О.С. в частині порушення строків та порядку направлення на адресу ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження №40229996 від 14.10.2013 року; постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року по справі № 815/4843/14, якою визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Антоненко О.С. при виконанні вимоги № ф-1284-у УПФУ у Біляївському районі Одеської області та скасовано постанову про розшук майна боржника від 23.04.2014 ВП № 339187960 про оголошення розшуку транспорту боржника ОСОБА_1
Стверджуючи про те, що начальник відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк А.О. не здійснює належного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень підпорядкованого їй державного виконавця, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в повному обсязі доведено, що його діяльність відбувалась у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а позивачем не надано належних доказів, що свідчили б про порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
Судова колегія не погоджується з таким висновком, з оглядом на наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року.
Відповідно до статті 83 вищезазначеного Закону, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 1.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 безпосередній контроль за діями державного виконавця покладається на начальників відділів примусового виконання рішень та начальників відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції (далі - начальник відділу).
Пунктом 9.2. вищезазначеної інструкції визначено, що начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом. У разі наявності порушень у діях державного виконавця виноситься постанова про перевірку виконавчого провадження, у якій зазначаються: а) підстави перевірки цього виконавчого провадження; б) строки проведення перевірки; в) у мотивувальній частині - реквізити виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює виконання, опис дій державного виконавця або документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму Закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (документа); г) у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; ґ) строк виконання даної постанови; д) коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови; е) інша необхідна інформація.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 03 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області, Антоненко О. С. щодо прийняття постанови про оголошення розшуку транспорту боржника визнано неправомірними.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Антоненко О.С. в частині порушення строків та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення набрало законної сили.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року дії державного виконавця Антоненко О.С., щодо виконання вимоги №ф-1284 Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, визнано неправомірними.
Судом встановлено, що незважаючи на заяви та скарги позивача, які надходили до відділу виконавчої служби Біляївського МУЮ Одеської області та особисто до начальника відділу ДВС Біляївського МУЮ Одеської області, на неправомірні дії державного виконавця Антоненко О.С., начальником відділу ДВС Лавринюк А.О. не було прийнято жодних дій, щодо належного контролю державного виконавця Антоненко А.О., що знаходиться у її підпорядкуванні.
Посилання суду першої інстанції на лист від 21.05.2014 року, як на доказ того, що відповідачем винесено постанову про проведення перевірки, колегія судів вважає помилковим, оскільки даний лист є відповіддю на звернення ОСОБА_1, і про результати перевірки або про її проведення в ньому взагалі не йдеться. Сама ж постанова про проведення перевірки, або інші документи щодо її проведення або про результати перевірки, в матеріалах справи відсутні. Зазначений лист є єдиною формальною відпискою відповідача на численні скарги та заяви ОСОБА_1, а тому не може бути доказом, щодо здійснення належного контролю державного виконавця.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що звернення позивача з численними скаргами, заявами та прийняті судові рішення відносно Антоненко А.О., підтверджують наявність підстав, для здійснення перевірки державного виконавця, щодо належного провадження ним виконавчих дій, чого начальником відділу ДВС Лавринюк А.О. зроблено не було. Жодних доказів, щодо здійснення начальником відділу ДВС Лавринюк А.О., належного контролю державного виконавця Антоненко А.О. відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів факту в частині бездіяльності здійснення контролю за діями державного виконавця Антоненко О.С. під час проведення виконавчих дій з примусового виконання вимоги.
Що стосується позовних вимог, про зобов'язання начальника відділу ДВС Біляївського МУЮ Одеської області Лавренюк А.О. здійснювати належний контроль за своєчасністю, правильністю та законністю дій державного виконавця Антоненко О.С., судова колегія зазначає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки обов'язки начальника відділу ДВС встановлені Законом України "Про державну службу" та не потребують додаткового встановлення.
З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року -скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Лавренюк Алли Олександрівни, щодо неналежного контролю підпорядкованого їй державного виконавця.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 70,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Повний текст рішення виготовлено 14.05.2015 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик